Координати: 34°12′50.69″ пн. ш. 135°35′2.73″ сх. д. / 34.2140806° пн. ш. 135.5840917° сх. д. / 34.2140806; 135.5840917

Монастир Конґобу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монастир Конґобу
34°12′50.69″ пн. ш. 135°35′2.73″ сх. д. / 34.2140806° пн. ш. 135.5840917° сх. д. / 34.2140806; 135.5840917
Адресапрефектура Вакаяма, містечко Коя, гора Коя 132
Титулгора Коя
СектаСінґон-Коя
СтатусГоловний монастир секти
Святинястатуя будди Асюку
Засновано816
ЗасновникКукай
Відновлено1016
ВідновлювачДзьойо

Монасти́р Конґо́бу або Конґо́бу-дзі́ (яп. 金剛峯寺, こんごうぶじ, МФА[kongoːbu d͡ʑi], «монастир діамантової гори») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Сінґон-Коя. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Вакаяма, містечко Коя, гора Коя 132. Монастирський титулгора Коя. Заснований 816 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Асюку. До цінних пам'яток належать храм Фудо (національний скарб Японії), картина «Нірвана» (національний скарб Японії), головні ворота (важлива культурна пам'ятка Японії), картина будди Дайніті (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО в Японії, Національний скарб Японії. Також відомий під назвою .

Короткі відомості

[ред. | ред. код]
Велика пагода Основи — Компон-дайто монастиря Конґобу.

Монастир Конґобу був заснований у 816 році японським буддистським ченцем Кукаєм, послідовником секти Сінґон, з дозволу Імператора Саґа. Більшість будівель монастиря були зведені на кінець 9 століття, однак згоріли від удару блискавки у 994 році.

Відновлення обителі розпочалося у 1016 році зусиллями монаха Дзьойо. До неї часто прибували можновладні паломники зі столиці, такі як Фудзівара но Мітінаґа, екс-Імператори Сіракава та Тоба, і жертвували великі кошти для реставрації. На середину 13 століття монастир Конґобу став одним з найбільших релігійних центрів країни, в якому нараховувалось понад 2000 культових, службових і житлових споруд. Вхід жінкам на територію святині був суворо заборонений[1].

У 16 столітті монастир перебував у конфлікті з Одою Нобунаґою і втратив багато земель, але за головування його наступника, Тойотомі Хідейосі, повернув собі частину володінь. Після встановлення сьоґунату Токуґава монастир Конґобу набув статусу офіційного поминального монастиря роду сьоґунів Токуґава. Завдяки цьому обитель перетворилась на центр японського буддизму 17 — 19 століття.

Сучасний монастир Конґобу містить велику колекцію цінних культурних пам'яток. Зала Фудо та картина «Ніравана» зареєстровані як Національні скарби Японії. Монастир також володіє багатою бібліотекою середньовічних рукописів.

У 2004 році монастир Конґобу було зараховано до Світової Спадщини ЮНЕСКО в складі групи старожитностей «Святі місця та паломницькі шляхи гірського хребта Кії».

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Заборона була знята у 1872 році.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Монастир Конґобу // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

  • 高野山のすべて / 東京: 講談社, 1984.
  • 高野山文書 / 総本山金剛峯寺編. 東京: 歴史図書社, 1973.
  • 井上靖、佐和隆研監修、司馬遼太郎、阿部野竜正、和多秀乗著 『古寺巡礼西国1 高野山金剛峯寺』, 淡交社, 1981.
  • 山本智教監修『高野山のすべて』 講談社, 1984.
  • 山田耕二『高野山』(日本の古寺美術9), 保育社, 1986.
  • 『週刊朝日百科 日本の国宝』37号(金剛峯寺), 朝日新聞社, 1997.
  • 大阪市立美術館編『祈りの道-吉野・熊野・高野の名宝-』(特別展図録), 毎日新聞社, 2004.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монастир Конґобу