Монастир Язак
| Монастир Язак | |
|---|---|
 | |
| 45°6′17.000000099205″ пн. ш. 19°46′14.000000101604″ сх. д. / 45.10472° пн. ш. 19.77056° сх. д. | |
| Країна |  Сербія |
| Розташування | Jazakd |
| Тип | монастир |
| Дата заснування | 18 століття |
| Настоятель | настоятельница Параскева Драпшин |
  Монастир Язак Монастир Язак (Сербія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Монастир Язак (серб. Манастир Јазак) — монастир Сербської православної церкви, один з монастирів Фрушка-Гори.
За два кілометри на північ від монастиря знаходяться залишки монастиря Старі-Язак. За переказами, його заснував деспот Іоанн Бранкович, син святого Стефана та святої Ангелини. Був присвячений Введенню до храму Пресвятої Богородиці. Про монастир Старі-Язак перша письмова згадка датується 1522 роком.
Про життя монастиря у XVII столітті нічого не відомо. Вважається, що він запустів. Оновлено монастир після Великого переселення сербів з Косова і Метохії в 1690.
У 1705 монах Христофор привіз із Неродимлі мощі царя Уроша, внаслідок чого Язак став об'єктом паломництва для сербів не лише Срема, а й інших областей.
У 1736 почалося будівництво нової монастирської церкви.
7 червня 1758 нову церкву освятив митрополит Павло (Ненадович)[1].
У 1920–1927 роках у монастирі знаходилася чудотворна Курська Корінна ікона Божої Матері, яка залишила Росію з армією генерала Врангеля.
- Описание монастыря (серб.). Архів оригіналу за 7 серпня 2009. Процитовано 7 січня 2013.
