Музей Америки (Мадрид)
Музей Америки (Мадрид)  | |
|---|---|
| ісп. Museo de América[1] | |
 | |
 | |
| 40°26′17″ пн. ш. 3°43′19″ зх. д. / 40.43813100002777361° пн. ш. 3.722069000028° зх. д.Координати: 40°26′17″ пн. ш. 3°43′19″ зх. д. / 40.43813100002777361° пн. ш. 3.722069000028° зх. д. | |
| Тип | художня галерея національний і музей[1] |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Іспаніїd |
| Країна |  Іспанія[2] |
| Розташування | Іспанія Avenida Reyes Católicos, 6 — 28040 Madrid |
| Адреса | Museo de América buildingd |
| Архітектор | Луіс Мойя Бланко |
| Засновано | заснований 1941 р. |
| Відкрито | 13 липня 1944 |
| Оператор | Ministry of Cultured |
| Директор | Консепсьйон Гарсія Саіс, 2010 р. |
| Сайт | museodeamerica.mcu.es |
  Музей Америки (Мадрид) (Іспанія) | |
 | |
 Музей Америки у Вікісховищі | |
Музей Америки (Мадрид) (ісп. Museo de América або Museo de América de Madrid) — музейний заклад в столиці Іспанії, присвячений мистецтву індіанців, історії і археології Північної і Південної Америки доколумбової доби та періоду колонізації. Музей має переважно археологічний, історико-просвітницький і етнологічний характер.
.jpg)
_01.jpg)
Музей засновано 1941 року. Але музейні колекції чи речі, котрі висвітлювали індіанські ремесла і культуру колоніального періоду, почали привозити в Кастилію і Мадрид та Іспанію як таку ще з 16 століття. До королівського двору як звіти привозили коштовні вироби із золота і срібла індіанських ювелірів, незвичні для іспанців індіанські тканини і навіть живих рабів-індіанців. Значні розбіжності в шкалах цінностей між люмпенами-конкістадорами та аутохтонними народами Америки значно звузили перелік речей, котрий досягав Іспанії і Європи як такої. З часом в Іспанію вивозили переважно готові золоті і срібні злитки або готову металеву монету із улаштованих в Америці монетних дворів. Важко сказати, яка велетенська кількість індіанських виробів, котрі не вважались завойовниками коштовними, була попсована чи знищена конкістадорами, котрі волали лише золота і швидких засобів власного збагачення. Серед них — вироби з нефриту, які індіанці поціновували більше золота, вироби з деревини і мушлей, уславлені серед індіанців плащі і мозаїки із пера тропічних птахів, індіанська кераміка тощо. Все це в найменших кількостях представлене в музейній збірці, як і індіанські кодекси, велетенське спалення яких було влаштовано спочатку 12 липня 1562 року, а потім видано наказ знищувати скрізь, де тільки знайдуть. Тому в музейній колекції представлено лише один кодекс майя (Мадридський кодекс), як поодинокий зразок писемності незрозумілого і маловартісного для іспанців корінного народу.
Низка експонатів має походження з археологічних розкопок і тому лише пунктирно висвітлює історію доколумбового періоду. Інша частина експонатів — висвітлює колоніальний період, це зразки провінційного живопису і місцевих ремесел. Акцент зроблено на цивілізаторській місії іспанців-завойовників в обох Америках, котра не була, однак, головною. Слід нагадати, що «цівілізаторська місія» голландців і Індонезії чи британців і французів в Північній Америці мало чим поступалась в жорстокості цивілізаторській місії іспанців-завойовників в обох Америках.
Первісні експонати і знахідки накопичували в Національному археологічному музеї, хоча вони не були тематично пов'язані з культурою самої Іспанії, а тому — не експонувались. Ідея експонування цих колекцій пов'язана із діяльність кардинала Сіснероса, котрий видав відповідний наказ 19 квітня 1941 року.
Приміщення нового музею доручили створити двом іспанським архітекторам 1943 року, це Луїс Мойя Бланко та Луїс Мартінес Федучі. Будівництво тривало 10 років в 1943-1954 роках. Ідея архітектури — цивілізаторська місія Іспанії в наново відкритих і захоплених землях Північної та Південної Америки. Використання неоісторичної стилістики надзвичайно імпонувало архітекторові Луїсу Мойя Бланка, котрого давно полонили шедеври західноєвропейського і іспанського періодів готики, маньєризму, бароко. Музейна споруда нагадує католицький монастир іспанського зразка із великою вежею, котра відсилає відвідувачів до барокових дзвіниць на американському континенті. Але запропонований проект Луїса Бланко в повному обсязі не був реалізований.
Офіційне відкриття нового музею відбулося 1961 року. Але музей не працював до 1965 року, поки перевозили тематичні колекції та облаштовували експозиції.
Головні тематичні розділи експозиції розділені на п'ять частин :
- Знання про Американський континент.
- Реальна Америка.
- Американські суспільства.
- Релігія на континенті.
- Засоби комунікації.
[[Файл:|міні|праворуч|250пкс|]] [[Файл:|міні|праворуч|250пкс|]] [[Файл:|міні|праворуч|250пкс|]]
-
Інки, зразок ткацтва, 16 ст. (?) -
Мокасини чейєна, прикрашені бісером -
Андрес Гарсія. Фігурка селянина з кольорового віску, 19 ст. -
Керамічний келих, мікстекська культура (800—1521 рр.)
-
Кайман. Кераміка інків. -
Горщик-рибина, культура Чиму. Перу (1100–1400 н. е.). -
Бог Тлалок. Культура ацтеків, стиль Коліма. -
Керамічний келих на трьох ніжках. Майя, пізній класичний період, 600-900 рр. н. е.
_01.jpg)
_01.jpg)
- Мистецтво Іспанії
- Луїс Мойя Бланко
- Архітектура Іспанії
- Мистецтво Мексики
- Музеї Мадрида
- Список архітекторів Іспанії
- Культура доколумбової Америки
- Cabello Carro, María Paz (1993). «El Museo de América». Anales del Museo de América (Madrid: Museo de América)
- Martínez de la Torre, Cruz; Cabello Carro, María Paz (1997). Museo de América. Madrid.ISBN 84-8324-005-X.
.svg){kind=small}
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Америки (Мадрид)