Музей історії та етнографії кримських караїмів імені С. І. Кушуль
Музей історії та етнографії кримських караїмів імені С. І. Кушуль | |
---|---|
45°11′55″ пн. ш. 33°22′27″ сх. д. / 45.19861111113877428° пн. ш. 33.37416666669477650° сх. д. | |
Тип | музей етнографії і культурна спадщина |
Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини України і об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd |
Країна | Україна |
Розташування | Євпаторія |
Адреса | вул. Караїмська, 68 |
Засновник | Кушуль Семіта Ісааківна |
Засновано | 10 серпня 1996 |
Музей історії та етнографії кримських караїмів імені С. І. Кушуль — громадський караїмський музей, що діє в Євпаторії з 1996 року.
Відкритий 10 серпня 1996 при Комплексі караїмських кенас Євпаторії в одному з приміщень колишнього караїмського мідрашу — пам'ятки містобудування та архітектури регіонального значення[1]. В основу фондів лягли матеріали, зібрані протягом десятиліть караїмськими громадськими діячами С. І. Кушуль і Б. Я. Кокенаєм, передані Семітою Ісааківною навесні 1996 року національно-культурному караїмської товариству Євпаторії «Кардашлар» (нині Місцева громадська організація «Національно-культурна автономія караїмів міської округ Євпаторія „Кардашлар“»)[2]. Перерізала стрічку на церемонії відкриття сама Семіта Кушуль, ім'я якої в той же день було вирішено присвоїти музею[3].
Першим наглядачем і зберігачем музейних фондів був лікар-рентгенолог, заслужений лікар Автономної Республіки Крим Костянтин Самуїлович Батозський, бабуся якого, Бубюш Гелелівна Сараф, допомагала С. І. Кушуль у пошуках предметів караїмської старовини[4][5][6][7]. У 2008 році приміщення музею було капітально відремонтоване[8]. У тому ж році доглядачем музею став Віталій Вікторович Тіріякі, студент музейного факультету Кримського інституту культури[9][10]. У 2016 році в музей прийнятий новий працівник із профільною освітою[11].
16 травня 2016 року музей відвідали глава «Російського імператорського дому у вигнанні» Марія Романова та її син Георгій Романов[12].
На 2017 рік хранителями музейної колекції були Надія Павленкова, що стоїть біля витоків створення музею, і Ольга Михайлова[13][14].
Зовнішні зображення | |
---|---|
Предмети культу в експозиції музею | |
Предмети побуту та ужиткове мистецтво |
Експозиція презентована предметами історії та побуту караїмів: одягом, посудом, меблями, елементами оздоблення караїмських газзанів, начинням і деталями оздоблення кенас, а також рідкісними документами та фотографіями[2]. Серед експонатів є і старовинні караїмські молитовники, видані в 1528 році у Венеції, пергаментні сувої Тори, оригінальні предмети часів Кримської війни, вишивка XVII століття тощо[15]. У фондах музею зберігається добірка караїмських шлюбних договорів (шетарів), найраніший із яких датований 1767 роком, а найпізніший — 1947-им[16].
П'ять картин одеського художника нонконформіста А. Я. Асаба (1943—1986) подаровані музею Є. Лукашовим[17].
У музеї експонується написаний на початку 2000-х років портрет караїмського вченого і колекціонера А. С. Фірковича, переданий у дар його нащадком С. Б. Кумишем[18].
19 березня 2017 року експонати музею були презентовані на виставці «Скарби караїмів», що відбувалася у Феодосійському музеї старожитностей у рамках міжнародної наукової конференції «Караїмська кенаса і караїми Феодосії»[19].
У 2018 році з 28 вересня по 9 грудня предмети музею експонувалися в Кримському етнографічному музеї в Сімферополі на виставці «„Къарай эдим, къарай бармэн…“ („Я був і залишаюся караїмом…“). Сторінки історії та культури кримських караїмів за матеріалами колекції громади м. Євпаторія», організованої з ініціативи міністра культури російського окупаційного уряду АР Крим В. В. Новосельської[20].
-
Представниця окупаційної влади Криму Віра Новосельська розглядає старовинну караїмську шлюбну угоду (шетар) з фондів МІЕКК імені С. І. Кушуль в присутності євпатроійського газзана Віктора Тіріякі. Євпаторія, 14 жовтня 2016 года.
-
Відкриття вистаки «„Къарай эдим, къарай бармэн…“ („Я був і залишаюся караїмом…“). Сторінки історії та культури кримських караїмів за матеріалами колекції громади м. Євпаторія» в Кримському етнографічному музеї. Сімферополь, 28 вересня 2018.
-
Экспонаты МІЕКК імені С. І. Кушуль на виставці в Кримському етнографічному музеї. 28 вересня 2018.
У 2005 році музей відзначений дипломом і почесним знаком Міністерства культури України в номінації «Музеї на громадських засадах»[2].
- ↑ Караимское начальное учебное заведение — мидраш
- ↑ а б в Прохоров Д. А. Сохранение, изучение и популяризация историко-культурного наследия крымских караимов на современном этапе. — Этноконфессиональные и межконфессиональные отношения в Крыму. — Симферополь, 2012. — С. 106. — (Межкультурный диалог : История и современность). — ISBN 978-617-562-014-4.
- ↑ Сараф К. [Батозский К. С.] Музей — память нации // Евпаторийская здравница. — 1999. — № 139 (15572). — Число 2 (сентябрь). — С. 2.
- ↑ Ельяшевич В. А. (17 серпня 2015). Музей истории и этнографии крымских караимов имени С.И. Кушуль. http://karaimbook.com. Энциклопедия крымских караимов. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 3 липня 2019.
- ↑ Представители караимских семей // Караимская народная энциклопедия. — М. : ОАО „Астра семь“, 2000. — Кн. I. — С. 57. — (Караимская народная энциклопедия). — ISBN S-201-14258-6(1).
- ↑ Лебедева Э. И. С. И. Кушуль // Пример для потомства / Э. И. Лебедева. — Симферополь : Издательский центр КГМУ, 2002. — С. 72. — 107 с. — ISBN 966-7348-07-5.
- ↑ О награждении работников различных отраслей Автономной Республики Крым. Верховна Рада України. Законодавство АР Крим. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Тирияки В. Вести из Евпатории. — Караимика. — 2008. — Вип. 5. — С. 47.
- ↑ Селюнина В. С. Деятельность евпаторийского национально-культурного караимского общества «Кардашлар». — Этнография Крыма XIX–XXI вв. и современные этнокультурные процессы: Материалы и исследования.. — Симферополь, 2012. — Вип. 3. — С. 231. — ISBN 978-966-174-174-3.
- ↑ Державні музеї України : довідник / Міністерство культури України. — К., 2014. — С. 11.
- ↑ Евпатория : Хроника // Известия Духовного управления караимов Республики Крым. — 2017. — № 22 (31 (январь). — С. 16. Архівовано з джерела 3 липня 2019. Процитовано 23 жовтня 2021.
- ↑ Итоговый обзор визита Государыни в Крым. http://monarhist.info. 22 травня 2016. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 3 липня 2019.
- ↑ Наталья Борисова. Первое путешествие. Впервые коллекцию этнографического музея караимской общины Евпатории смогут увидеть все крымчане // Евпаторийская здравница. — 2018. — № 43 (19339. — Число 2 (ноябрь). — С. 5. Архівовано з джерела 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
- ↑ Дмитрий Габай. Караимский ансамбль «Фидан»: 20 лет в национальном колорите Крыма // Евпаторийская здравница. — 2019. — № 29 (19376. — Число 2 (август). — С. 8. Архівовано з джерела 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
- ↑ Тирияки В. Караимские кенасы Евпатории. — Севастополь : Библекс, 2008. — С. 34. — ISBN 978-966-2950-04-5.
- ↑ Тирияки В. З. Караимские брачные договоры в фондах МИЭКК им. С. И. Кушуль // Известия Духовного управления религиозных организаций караимов. — 2015. — № 15 (24 (апрель). — С. 12. Архівовано з джерела 3 липня 2019. Процитовано 23 жовтня 2021.
- ↑ Акав Е. С. «Я последний караимский художник ХХ века»: жизнь и творчество художника Анатолия Асабы // Тирош : Труды по иудаике. — М., 2014. — Вип. 14. — С. 145. — 212 с. — («Judaica Rossica»). — ISBN 978-5-7576-0312-4.
- ↑ Тирияки В. 29 июня исполняется 145 лет со дня смерти Авраама Самуиловича Фирковича — Авраам бен рибби Шемуэль Фиркович. — Известия Духовного управления караимов Республики Крым. — 2019. — № 31 (40) (квітень). — С. 1.
- ↑ Международная научная конференция «Караимская кенасса и караимы Феодосии». https://www.culture.ru. «Культура.РФ». Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 3 липня 2019.
- ↑ Открытие выставки «Къарай эдим, къарай бармэн…» («Я был и остаюсь караимом…»). Страницы истории и культуры крымских караимов по материалам коллекции общины г. Евпатория». http://ethnocrimea.ru. ГБУ РК «Крымский этнографический музей». 28 вересня 2018. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 3 липня 2019.
- Музей истории и этнографии крымских караимов имени С. И. Кушуль. Евпаторийский краеведческий музей. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 3 липня 2019.