Міномет Стокса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
3-inch Stokes mortar (3-дюймовий міномет Стокса)

Сер Уілфред Стокс із екземплярами мін його конструкції. Типові «3-дюймові» міни, що використовувалися у британській армії - 2-а та 6-а зліва направо. 3-я міна зліва направо, ймовірно, використовувалася у 4-дюймовому варіанті міномету.
Типміномет
ПоходженняВелика Британія Велика Британія
Історія використання
ОператориБританська армія, Співдружність націй
США США
ВійниПерша світова війна, Громадянська війна в Росії, Війна в Чако
Історія виробництва
РозробникСер Уілфред Стокс
Розроблено1915
Характеристики
Вага104 фунта (47,17 кг) загалом[1]
Обслуга2

СнарядHE 10 lb 11 oz
(4,84 кг)[2]
Калібр81,2 мм (3,2 дюйма)
Підвищення45°-75°[3]
Темп вогню25 постр./хв. (макс.)[4]
6-8 постр./хв. (постійна)
Дальність вогню
Ефективна750 ярдів (686 м)
Максимальна800 ярдів (731 м)[5]
НаповненняАмотол
Вага наповнення2 фунта 4 унції (1 кг)[6]

Міномет Стокса у Вікісховищі

Міномет Стокса (англ. Stokes Mortar) — англійський 81-мм міномет системи капітана Стокса часів Першої світової війни.

Це був перший міномет, створений за схемою уявного трикутника, що згодом стала класичною.

Складався з гладкоствольної труби з накручуваним казенником, двуноги-лафету, опорної плити і прицілу, причому опорна плита мала три шарові гнізда, що дозволяло, переставляючи в процесі стрільби опору казенника, вирівнювати плиту на ґрунті без її переміщення.

Істотним недоліком міномета був нічим не стабілізований політ міни.

Історія

[ред. | ред. код]
Військовослужбовці з мінометом Стокса на Західному фронті

Після Першої світової війни у Франції проектуванням мінометів зайнялася фірма Едгара Брандта. В результаті шестирічних досліджень їх конструктори прийшли до висновку, що канал ствола міномету повинен бути гладким. Тому, використовуючи схему займання Стокса, вони надали снаряду для забезпечення стійкості в польоті краплеподібну форму зі стабілізатором.

Виготовлений 81-мм міномет Стокса-Брандта став прототипом майже всіх сучасних батальйонних мінометів армій світу.

Артилерійська міна системи Стокса

[ред. | ред. код]
Мінометна міна без оперення

Міномет системи У. Стокса часів Першої світової війни використовував міну, що перекидалася в польоті з метою кращого поширення отруйних газів в окопах ворога, розташованих у декількох сотнях метрів від мінометної позиції. При попаданні в ціль така міна розліталася на частини, розкидаючи отруйні речовини замість того, щоб заритися в землю, як сталося б зі стабілізованою міною. Такий політ міни, з супутньою цьому дизайну невеликою максимальною дальністю стрільби, був істотним недоліком даної артилерійської системи. Коли міномети стали застосовувати в ролі піхотної артилерії, що дозволяло піхотним підрозділам просуватися по фронту під прикриттям мінометного вогню, конструктори вдосконалили міну Стокса, надавши їй більш аеродинамічної стріловидної форми, що дозволило значно збільшити далекобійність мінометів такого типу. Міна Стокса являла собою чавунну конструкцію циліндричної форми діаметром 3 дюйми, заповнену вибухівкою або отруйними речовинами. Однак діаметр кришок в передній і задній частині циліндра становив близько 81 мм.

Британські військовослужбовці заряджають міномет Стокса на Середньому Сході

Невідповідність між справжнім калібром міномета і його позначенням є конфузом і також мало місце в стандартному «3-дюймовому» британському мінометі конструкції Стокса, прийнятому на озброєння після Першої світової війни. Він також мав діаметр 81 мм, що дозволило британцям використовувати трофейні італійські міни, захоплені в Північній Африці під час Другої світової війни. До донної частини міни прикріплювалася порожниста трубка меншого, ніж міна діаметру — патронник з спеціальними отворами. В трубку вставлявся холостий рушничний набій 12 калібру в картонній гільзі. Зверху на патронник накладалися додаткові порохові заряди кільцеподібної форми. Дальність стрільби залежала від кількості кілець, хоча при стрільбі на мінімальну дистанцію міна могла бути використана і без них.

Міномет Стокса поруч з 58-мм французьким минометом набагато більш архаїчної конструкції, що важить 400 кг
  • Калібр, см - 8 (8,14)
  • Вага, кг - 52,5 в тому числі вага ствола 21
  • Початкова швидкість міни - до 300 м/с
  • Скорострільність, постр./хв. - 25
  • Дальність пострілу, м - від 100 до 1000
  • Вага міни, кг - 3,2 (за іншими даними 4,85), містила 0,9 кг вибухової речовини

Таблиця дальності

[ред. | ред. код]

3-дюймовий міномет Стокса. Документ видано у вересні 1917 року[7].

Кут підвищення Запалювальний заряд в патроннику 1 кільце 2 кільця 3 кільця 4 кільця
Дальність стрільби (ярдів) Час польоту (секунд) Дальність стрільби (ярдів) Час польоту (секунд) Дальність стрільби (ярдів) Час польоту (секунд) Дальність стрільби (ярдів) Час польоту (секунд) Дальність стрільби (ярдів) Час польоту (секунд)
45 240 7·1 420 9·6 550 11·6 660 13·2 800 15·0
50 233 7·6 411 10·4 538 12·5 649 14·3 780 16·2
52 228 7·8 404 10·7 530 12·9 639 14·7 767 16·6
54 222 8·0 395 10·9 518 13·2 626 15·1 748 17·0
56 215 8·2 384 11·2 503 13·5 608 15·4 726 17·4
58 207 8·4 371 11·4 486 13·8 589 15·8 701 17·8
60 197 8·5 357 11·7 467 14·1 567 16·1 672 18·2
61 193 8·6 349 11·8 457 14·3 554 16·3 656 18·4
62 187 8·7 340 11·9 445 14·4 542 16·4 640 18·5
63 182 8·8 332 12·0 434 14·5 528 16·6 623 18·7
64 176 8·8 323 12·1 422 14·6 514 16·7 605 18·8
65 170 8·9 313 12·2 409 14·8 499 16·9 586 19·0
66 164 9·0 303 12·3 396 14·9 483 17·0 567 19·1
67 158 9·0 292 12·4 383 15·0 468 17·1 547 19·2
68 152 9·1 281 12·5 369 15·1 451 17·2 526 19·4
69 145 9·2 270 12·5 354 15·2 434 17·4 505 19·5
70 138 9·2 259 12·6 339 15·3 416 17·5 483 19·6
71 131 9·2 247 12·7 324 15·4 398 17·6 460 19·7
72 124 9·3 235 12·8 308 15·5 379 17·7 437 19·8
73 117 9·3 223 12·9 292 15·5 360 17·8 413 19·9
74 109 9·4 210 12·9 275 15·6 340 17·9 389 20·0
75 102 9·4 197 13·0 259 15·7 320 18·0 364 20·1

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Appendix D. Details of Trench Mortars» in «Field Artillery Notes No. 7». Mortar=48 lb; Elevating Stand=28 lb; Base Plate=28 lb; Total Weight for Transport = 104 lbs
  2. «Appendix E. Details of Ammunition» in «Field Artillery Notes No. 7». This figure is for the unstabilised cylindrical bomb used in World War I.
  3. From Range Tables, September 1917. 45° gave maximum range with any particular propellant amount e.g. 420 yards with 1 ring. 75° gave the most vertical descent for the shell and the shortest range with any particular propellant amount e.g. 197 yards with 1 ring.
  4. «Appendix D. Details of Trench Mortars» in «Field Artillery Notes No. 7»
  5. At 45° using 4 Rings of propellant. This figure is for the unstabilised cylindrical bomb used in World War I.
  6. «Appendix E. Details of Ammunition» in «Field Artillery Notes No. 7»
  7. Range Tables transcribed and supplied courtesy of John Reed