Мірей Баллестразі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мірей Баллестразі
фр. Mireille Ballestrazzi
Ім'я при народженніфр. Mireille Dominique Anne Choquet[1]
Народилася2 вересня 1954(1954-09-02) (70 років)
Оранж (Воклюз)
Країна Франція
Діяльністьpolice officer
Alma materFrance's National Police Colleged
Знання мовфранцузька[2]
ПосадаCommissaire de policed і Президент Інтерполуd
Нагороди
Великий офіцер ордена «За заслуги» Командор ордена Мистецтв і літератури командор ордена Почесного легіону

Мірей Баллестразі (фр. Mireille Ballestrazzi; 2 вересня 1954) — французька державна діячка, президент Інтерполу в 2012—2016 роках, перша жінка, яка очолювала цю організацію.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Здобула освіту з античної літератури і ступінь maîtrise, аналог бакалавра з стародавніх мов. Після того як в Національну школу поліції Франції стали приймати жінок, пройшла в ній курс і стала комісаром поліції в 1976 році. З 1978 року проходила службу в Бордо, де очолювала групу по боротьбі з бандитизмом Центрального управління судової поліції (DCPJ)[3][4].

Мірей Балестразі також керувала Центральним бюро по боротьбі з розкраданнями творів мистецтва (OCRVOOA). На цій посаді стала широко відомою в 1987 році, коли провела операцію, знайшовши чотири картини Жана-Батиста Коро, вкрадених з Семюр-ан-Оксуа[4].

У 1991 році їй було присвоєно звання дивізійного комісара, в 1993 році Балестразі стала першою жінкою, яка очолила поліцію Аяччо. У 1996—1998 роках була заступницею міністра внутрішніх справ Франції Жан-П'єр Шевенмана з економічних і фінансових питань. Це було найвище становище, яке коли б то не було займала жінка у французькій поліції[5].

У 2010 році Мірей Балестразі призначена генеральним інспектором національної поліції і помічником віце-президента по Європі Виконавчого комітету Інтерполу.

У листопаді 2012 року призначена президентом Виконавчого комітету Інтерполу з терміном повноважень 4 роки, ставши першою жінкою, що зайняла цю посаду[6].

2013 року став Командором ордена Почесного легіону Франції[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.legifrance.gouv.fr/affichTexte.do?cidTexte=JORFTEXT000027697948
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Le Figaro — France : Une Française attendue à la tête d’Interpol. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
  4. а б Mireille Ballestrazzi, première femme à la tête d’Interpol. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 20 листопада 2018.
  5. Souvenirs souvenirs. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
  6. http://www.itar-tass.com/c1/567025.html [Архівовано 10 листопада 2012 у Wayback Machine.] Президентом Інтерполу вперше обрана жінка
  7. Mireille Ballestrazzi / Structure and governance / About INTERPOL / Internet / Home - INTERPOL (брит.). www.interpol.int. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2018.