Інтерпол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
англ. International Criminal Police Organization (Interpol)
X Conferencia Regional de la Asociación Internacional de Jefes de Policía (7161588107).jpg
 
Загальна інформація:
Тип: міжнародна правоохоронна організація
Юрисдикція: 190 країн
Дата заснування: 7 вересня 1923
Девіз: Об'єднаємо поліцію для безпеки світу
(англ. Connecting police for a safer world)
Структура:
Президент: Менг Хонгвей
Генеральний секретар: Юрген Шток
Керівна організація: Генеральна асамблея Інтерполу
Ключовий документ: Конституція Інтерполу
Кількість співробітників: 756 (2013)[1]
Бюджет: €78 млн.
Кількість відділків: 190 національних офісів
Штаб-квартира: Ліон, Франція
Інше:
Робочі мови: англійська
французька
іспанська
арабська
Веб-сайт:
www.interpol.int
Країни-члени:
Map of the member states of Interpol.svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інтерпол


Штаб-квартира в Ліоні, Франція

Інтерпо́л (фр. Organisation Internationale de Police Criminelle, OIPC, англ. International Criminal Police Organization, ICPO) — організація, що займається пошуком певного об’єкту, людини, сприяє пошукам міліції. Заснована як англ. International Criminal Police Commission в 1923, а з 1956 використовується теперішня назва.

До складу входять 190 країн світу, які фінансують організацію на суму $59 мільйонів шляхом щорічних внесків; За розміром друга міжнародна міжурядова організація після ООН. Штабквартира знаходиться в Ліоні, Франція.

Самі працівники інтерполу не можуть безпосередньо виконувати поліцейських функцій (права заарештовувати чи носити та застосовувати свою чи табельну зброю) на будь-якій території країн — членів організації. Вони займаються лише координацією сил, щоб правоохоронці з інших країн набагато легше справлялись з такими речами, як особливості національного правосуддя, законодавства, мовний бар'єр.

Історія[ред.ред. код]

У 1914 році за активної участі князя Монако Альбера II в князівстві відбувся 1-й Міжнародний конгрес кримінальної поліції, в якому взяли участь поліцейські з 14 країн . На конгресі була схвалена ініціатива про створення міжнародної комісії кримінальної поліції, проте Перша світова війна перешкодила виконанню планів.

У 1923 році у Відні, на 2-му Міжнародному конгресі кримінальної поліції була створена Міжнародна комісія кримінальної поліції для координації зусиль окремих країн у боротьбі з загальнокримінальної злочинністю. Формально Комісія продовжувала свою діяльність і в роки Другої світової війни. Однак, за Статутом головою Комісії був глава поліції країни перебування, якою спочатку була Австрія, з 1938 року фашистська Німеччина (з моменту аншлюсу — приєднання Австрії до фашистської Німеччини), штаб-квартира Інтерполу була перенесена в Берлін, а президентами цієї організації були генерали СС Райнхард Гейдріх (1940—1942), Артур Небе (1942—1943) і Ернст Кальтенбруннер (1943—1945). В результаті більшість країн припинили свою участь і фактично Інтерпол перестав існувати як міжнародна організація.

Відтворення Інтерполу відбулося лише в 1946 році з перенесенням штаб-квартири в Париж. Діючий статут прийнятий в 1956 році. Він же затвердив нову назву організації — «Міжнародна організація кримінальної поліції — Інтерпол».

Пізніше, в 1989 році штаб-квартира Інтерполу була перенесена в Ліон одночасно з будівництвом у цьому місті суперсучасного комплексу Генерального секретаріату.

На даний момент Інтерпол об'єднує 190 держав, включаючи Україну. Інтерпол — друга в світі міжнародна міжурядова організація за кількістю країн-членів після ООН.

Структура[ред.ред. код]

Вищим органом є Генеральна асамблея (збирається щорічно), головує на якій обирається президент Інтерполу:

  • з 2008 по 2012 представник Сінгапуру - Цю Веньхуей;
  • з 2012 по 2016 представник Франції - Мірей Баллестразі (фр. Mireille Balestrazzi), перша в історії Інтерполу жінка-президент.

Поточна робота покладена на постійно діючий Генеральний секретаріат, керує яким Генеральний секретар (з 2000 року - Рональд Ноубл, Ronald K. Noble США; в 2010 році переобраний на третій термін з 2010 по 2015 рр.).

Тричі на рік збирається дорадчий орган Інтерполу - Виконавчий комітет, який обирається Генеральною асамблеєю у складі з 13 осіб. Основні функції Виконкому - контроль за роботою Генерального секретаря та виконанням рішень Генеральної асамблеї, а також підготовка програм роботи організації та винесення їх на розгляд Генеральної асамблеї.

З 1946 року офіційний друкований орган - журнал «International Criminal Police Review».

Місцезнаходження постійно діючих центральних органів Інтерполу - Ліон, Франція.

У кожній з країн, що входять в Інтерпол, у структурі національних правоохоронних органів створені Національні центральні бюро (НЦБ), що є органами по взаємодії національних правоохоронних органів з НЦБ Інтерполу інших країн і Генеральним секретаріатом Інтерполу.

Завдання[ред.ред. код]

Основним завданням є координація зусиль окремих країн і проведення єдиної політики в галузі боротьби з загальнокримінальної злочинністю.

Серед інших основних завдань можна відзначити координацію міжнародного розшуку, а також боротьбу з: торгівлею людьми, організованими злочинними співтовариствами, контрабандою наркотиків, злочинами у сфері економіки та високих технологій, фальшуванням, підробкою цінних паперів та дитячою порнографією.

Останнім часом велика увага приділяється громадській безпеці та боротьбі з тероризмом.


Країни-учасниці[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. 2013 Annual Report (PDF). Interpol. 2014. Процитовано 12 March 2016. (англ.)

Посилання[ред.ред. код]


Організація Це незавершена стаття про організацію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.