Натадзе Григорій Ясонович
| Натадзе Григорій Ясонович | |
|---|---|
| груз. გრიგოლ ნათაძე | |
| Народився |
16 січня 1878 Каспі, Горійський повітd, Тифліська губернія, Російська імперія |
| Помер |
24 травня 1951 (73 роки) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} Грузинська Демократична Республіка.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | історик, педагог, політик |
| Галузь | історія |
| Заклад | Тбіліський державний університет |
 Натадзе Григорій Ясонович у Вікісховищі | |
Григорій Ясонович Натадзе (груз. გრიგოლ იასონის ძე ნათაძე, (16 січня 1878, Каспі, Горійський повітd, Тифліська губернія, Російська імперія — 24 травня 1951, Тбілісі)) — грузинський радянський учений-історик, публіцист, громадський діяч, професор Тбіліського університету.
Навчався у Тифліській дворянській гімназії, в 1892 році перейшов до другої гімназії.
У 1898 році вступив на історико-філологічний факультет Київського університету. Через участь у студентських демонстраціях був двічі виключений з університету (1901 та 1902 роках).
У 1902 році продовжив навчання в Женевському університеті, але після року навчання залишив університет через брак грошей і повернувся на батьківщину.
Підробляв приватними уроками, друкувався під псевдонімом «Гана Барідзе».
Був членом есерівської партії.
Брав активну участь у революційному русі з 1905 року, піддавався арешту. Вийшов з в'язниці за амністією після Маніфесту 17 жовтня 1905 року.
В 1907 році закінчив історико-філологічний факультет Московського університету. З того ж року працював учителем в грузинській Благородної гімназії в Тифлісі; однак незабаром, як «політично ненадійний» був змушений перейти на роботу в Кутаїську грузинську дворянську гімназію[2]. Викладав також в «Громадському університеті», був членом кутаїського драматичного гуртка.
У 1912 році повернувся в Тифліс, де продовжив читати лекції в «Народному університеті» і співпрацював у Товаристві поширення грамотності серед грузинів.
У листопаді 1917 року був обраний членом Національної ради Грузії. 26 травня 1918 року брав участь у підписанні Декларації про незалежність Грузії[3]. Обіймав низку посад в уряді Демократичної республіки Грузія.
У 1921 році, після радянізації Грузії залишився в країні і відійшов від політичної діяльності.
8 червня 1924 року захистив докторську дисертацію в Тбіліському державному університеті; 15 грудня 1926 року був обраний професором університету, працював на історичному і педагогічному факультетах. Співпрацював у Закавказькому та Грузинському комуністичних університетах, Інституті марксизму-ленінізму, в Центральному архіві Інституті марксизму-ленінізму при Комуністичному Закавказькому університеті. Був обраний членом Академії наук Грузинської РСР.
В 1941 році йому було присвоєно звання заслуженого діяча науки.
Після довгої хвороби помер у Тбілісі 24 травня 1951 року. Похований на кладовищі Ваке.
Старый Тифлис в известиях современников / Сост. М. Полиевктов и Г. Натадзе. — Тифлис, 1929
ალ. ნამორაძე, პროფესორი გრიგოლ იასონის ძე ნათაძე (ცხოვრება და მოღავწეობა), თბილისი 1959.
- ↑ Tbilisi State University Celebrates 100 Years Anniversary. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 21 жовтня 2020.
- ↑ Жизненный путь генерала, преисполненный трагизмом. Архів оригіналу за 13 листопада 2018. Процитовано 21 жовтня 2020.
- ↑ საქართველოს დამოუკიდებლობის დეკლარაცია. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 21 жовтня 2020.
- გრიგოლ (გიგო) იასონის ძე ნათაძე [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- საქართველოს პარლამენტის ეროვნული ბიბლიოთეკა. გრიგოლ იასონის ძე ნათაძე [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
|
- Народились 16 січня
- Народились 1878
- Уродженці Тифліської губернії
- Померли 24 травня
- Померли 1951
- Померли у Тбілісі
- Науковці Тбіліського університету
- Поховані на Вакійському кладовищі
- Члени Партії соціалістів-революціонерів
- Заслужені діячі науки Грузинської РСР
- Академіки АН Грузинської РСР
- Грузинські професори
- Уродженці Шида-Картлі