Невтручання в громадянську війну в Іспанії
Під час громадянської війни в Іспанії кілька країн дотримувалися принципу невтручання, щоб уникнути будь-якої потенційної ескалації або можливого поширення війни на інші держави. Результатом цього стало підписання Угоди про невтручання в серпні 1936 року та створення Комітету з невтручання, який уперше зібрався у вересні того ж року. В основному організований французьким і британським урядами, Комітет також включав Радянський Союз, фашистську Італію та нацистську Німеччину. Зрештою комітет отримав підтримку 27 держав.[1]
На початку 1937 року було запропоновано план контролю над надходженням матеріалів до країни, що фактично піддало Іспанську Республіку суворій міжнародній ізоляції та фактичному економічному ембарго.[2] Німецькі та італійські спостерігачі висміювали цей план, натомість відповідні держави надавали рішучу та негайну підтримку фракції іспанських націоналістів.[3] Тема іноземних волонтерів також багато обговорювалася, але без конкретних результатів. Хоча угоди були підписані наприкінці війни, вони укладалися поза комітетом. Зусилля зупинити потік військових матеріалів до Іспанії були в основному безуспішними через іноземне втручання у громадянську війну в Іспанії, яке суттєво вплинуло на її результат. Німеччина, Італія та Радянський Союз послідовно порушували Угоду про невтручання, час від часу це робила Франція. Британія в основному залишалася вірною угоді.[4]
- ↑ Thomas, Hugh (2001). The Spanish Civil War (вид. Rev. ed., Modern Library pbk. ed). New York: Modern Library. ISBN 0-375-75515-2. OCLC 46640974.
- ↑ Graham, Helen (2002). The Spanish Republic at war, 1936-1939. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-45314-3. OCLC 59467741.
- ↑ Thomas, Hugh (1961). The Spanish Civil War (вид. вид. 1). London: Eyre and Spottiswoode. с. 278—279, 334—335.
- ↑ Stone, Glyn (1997). Otte, Thomas G.; Pagedas, Constantine A. (ред.). Sir Robert Vansittart and Spain, 1931–1941. In Personalities, war and diplomacy: essays in international history. Routledge. с. 133.