Нійоле Ожеліте

Нійоле Ожеліте
лит. Nijolė Oželytė
Народилася	31 березня 1954(1954-03-31) (70 років) Вільнюс, СРСР
Громадянство	СРСР  Литва
Діяльність	акторка, кіноакторка, телеведуча, політична діячка
Alma mater	Литовська академія музики та театру
Партія	КПРС (1989), Комуністична партія Литви (1990), Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи (1999) і Q11597170?
IMDb	nm0654756
Нагороди та премії
Заслужений артист Литовської РСРd

Нійоле Ожеліте (лит. Nijolė Oželytė-Vaitiekūnienė; 31 березня 1954(19540331), Вільнюс, Литовська РСР, СРСР ) — радянська та литовська актрорка, телеведуча, литовський політик. Заслужена артистка Литовської РСР (1985).

Біографічні відомості

Закінчила театральний факультет Литовської консерваторії (1977). З 1977 року — актриса Литовської кіностудії.

У кіно — з 1974 року (фільм «Бубонець»). Знялася у низці фільмів українських кіностудій («Два гусари» (1984), «Дій за обставинами!» (1984), «Легенда про безсмертя» (1985), «Всього один поворот» (1986, головна роль).

Член КПРС з 1989 року. На XX з'їзді Комуністичної партії Литви голосувала за вихід КПЛ зі складу КПРС (і стала членом ЦК самостійної КПЛ). У 1990 році була обрана депутатом Верховної Ради Литовської РСР. Підписант Акту про відновлення незалежної Литовської держави від 11 березня 1990 року.

Член партії Союз Вітчизни (Консерватори Литви) (1993—1999), одна з її засновників та членів правління. Засновниця та голова Спілки жінок консерваторів (1996—1999).

У 1996 році була обрана депутатом Сейму Литовської Республіки за партійним списком Союзу Вітчизни (Консерваторів Литви). Член Вільнюської міської ради самоврядування. 1996—2000 рр.

З 2000 року з перервами вела різноманітні передачі на литовському телебаченні.

Колишній чоловік — художник Саулюс Вайтекунас. У сім'ї три дочки: Єва, Сауле та Еляна.

Нагороди та премії

• 1982 — Премія XV ВКФ у Таллінні — за участь у фільмі «Дочка конокраду»

Фільмографія

• «Бубонець» (1974, Ієвуте)
• «Пригоди Калле-сищика» (1976, Фріда)
• «Хлопець з Робітничої вулиці» (1977, Стасе)
• «Обличчя на мішені» (1978, Рубі Адамс, наречена Гарольда Марча)
• «Останній бар'єр» (1978, Мяйлє)
• «Не буду гангстером, люба» (1978, Делла)
• «Готель „У загиблого альпініста“» (1979, Брюн (роль озвучила Олена Ставрогіна)
• «Кар'єра Дічуса» (1980, Аделє)
• «Подорож до раю» (1980, Буше)
• «Тривога» (1980, Максимова)
• «Американська трагедія» (1981, Бертіна Кренстон, подруга Сондри і Бели)
• «Дочка конокрада» (1981, Камілє)
• «Рай червоного дерева» (1981, Айріна
• «Вибачте, будь ласка» (1982, Інга)
• «Тут наш дім» (1984, Рожите)
• «Два гусари» (1984, Анна Федорівна Зайцева в молодості; Кіностудія ім. О. Довженка, реж. В. Криштофович)
• «Сповідь його дружини» (1984, Стасє)
• «Дій за обставинами!» (1984, Хельга Ведекинд; Одеська кіностудія)
• «Легенда про безсмертя» (1985, Анна; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Всього один поворот» (1986, Олена Тарасова; Одеська кіностудія)
• «Парасолька для молодят» (1986, Віра Іванівна (роль озвучила Інна Чурикова); реж. Р. Нахапетов)
• «Хочете — кохаєте, хочете — ні...» (1987, Катерина Зінкевич)
• «Брати на світанку» (1987, Варкалене)
• «Владика» (1987, Дангуолє)
• «Кончина» (1989, Маруся)
• «Банальна історія» (1989, к/м) та ін.