Обретіння
| Обретіння | |
|---|---|
 Сорока | |
| Інші назви | віднайдення голови Івана Предтечі |
| Місце | зимуючі птахи починають готувати гнізда |
| Ким святкується | Слов'яни |
| Тип | народно-православний |
| Дата | 24 лютого (9 березня) |
| Традиції | з цього дня розвішували по деревах шпаківні |
Обретіння — свято на честь першого і другого віднайдення (обретіння) голови Івана Предтечі. Припадає на 9 березня.
В цю пору починають повертатися птахи з вирію. Тому про цей день є багато народних приповідок:
- «Чоловік до жінки обертається, і птахи обертаються з вирію»
- «Обертаються до нас головами, збираються летіти до нас»
- «Діти — від хліба, а птахи — до гнізд»[1].
- «На обретіння прилітають з вирію птахи; це святий Іван чудом своєї голови повертає їх назад додому»[2].
Першим прилітає жайворонок. В одній з народніх веснянок про нього дівчата співають:
- Чом ти, жайворонку, рано з вирію вилетів:
- Іще по горах сніженьки лежать,
- Іще по долинах криженьки стоять!
А жайворонок ніби відповідає їм:
- Ой, я тії сніженьки крильцями розжену,
- Ой, я тії криженьки ніжками потовчу![3]
Селяни по жайворонках ворожать на врожай:
- якщо жайворонки летять високо над землею, то це вони «до Бога летять молитися» — буде врожай на збіжжя
- якщо ж жайворонки летять над землею низько, то це вони «загубили ціп по дорозі» — буде неврожай.
Одразу після повернення граки починають будувати гнізда, від чого здіймають великий галас і метушню на деревах. Звідси і народна загадка:
- «Дорога розлога, на дубі — ярмарок»[4] (Відповідь: граки на деревах)
Наступними прилітають з вирію дикі гуси. Коли діти побачать вперше на весні диких гусей, то підкидають угору солому і гукають: «Гуси, гуси, нате вам на гніздечко, а нам на здоров'ячко!» або: «Гуси, гуси, вам на гніздо, а нам на тепло!» Цю солому матері збирають і кладуть на гніздо під квочку — «щоб курчата водились»[5].
|
«У нас, було, як летять дикі гуси з вирію, а діти побачать їх, то гукають: «Гуси, гуси, зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому!»[6] | 
|
|
|
«На весні, як тільки на горбках сніг злізе, ми з братом, бувало, бігаємо за село на вигін та виглядаємо гусей, а як побачимо, то гукаємо: «Гуси, гуси, колесом — червоним поясом!» Це щоб вони почули нас і почали кружляти на одному місці»[7] |
|
В цей час також повертаються дикі качки: крякви, чирки, крохалі та чубатий гоголь. Подібно до гусей, качки спочатку летять великими табунами високо над землею, що ще покрита снігом. Але, як тільки розтане сніг і ріки звільняться від льоду, качки летять низько над землею і сідають на ті місця, які їм сподобаються — звичайно на водоймища.
Коли вже льоду на ріках нема і дикі качки з вирію прилетіли, дівчата колись «замовляли» на тепло і на щастя, викликаючи з сухого очерету птаха-гоголя. Ось як розповідає про це добродійка Марія Г-ко8):
|
|
— Цього я вже сама не робила, а мої мама, було, розказують, що як вони дівували, то оце йдуть ранком з коромислом по воду, стануть над річкою і замовляють... Як гоголь випливе з осоки чи з очерету, то це добре: весілля буде або літо весело пройде, а як не випливе гоголь, то це — казали — доля забарилася».
— А як же вони замовляли? — Та як ? . .. оце стануть і говорять: виплинь, гоголю, винеси літо, щастя ... Я вже все позабувала, як там вони говорили»[8] |
|
Замовляння птаха-гоголя відоме також в етнографічній літературі[9]:
- Ой, виплинь, виплинь, гоголю,
- Винеси літо з собою,
- Винеси літо, літечко,
- Зеленее житечко,
- Хрещатенький барвіночок,
- Запашний весильочок!
- ↑ Михайло Грушевський. «Історія укр. літератури», ч. 1. Київ-Львів, 1923. Стор. 166
- ↑ Запис, від Ганни Г-к, с. Кордишівка на Поділлі
- ↑ Чом ти, жайворонку… // Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край. Югозападный отдел : Материалы и исследования = [Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-русскій край, снаряженной Императорскимъ русскимъ географическимъ обществомъ. Югозападный отдѣлъ] : в 7 т. / собр. П. П. Чубинский ; Имп. рус. геогр. о-во. — СПб. : [Тип. В. Безобразова и Комп.], 1872. — Т. 3 : Народный дневник (обычаи и обряды, приуроченные к временам года) / изд. под наблюдением Н. И. Костомарова, разд. «Веснянки», № 2. — С. 110. — 486 с.(рос. дореф.)(ст. укр.)
- ↑ М. Номис. Загадки. Стор. 292. «Укр. нар. припов. і таке інше»
- ↑ М. Номис. «Укр. приказки, прислів'я и таке інше». 1864.
- ↑ Записано О. Воропаєм від Марфи М-к з с. Надлак на Херсонщині (нині Новоархангельський район Кіровоградської області)
- ↑ Записано О. Воропаєм від І. П. з Югівщини
- ↑ Записано О. Воропаєм від Марії Г-ко з Південної Київщини
- ↑ М. Грушевський. «Історія укр. літ.», ч. 1. Київ-Львів, 1923. Стор. 166
- Воропай О. Звичаї нашого народу.
- Галина ПЛУГАТОР. Обретіння - на птахах ворожіння // Коломия ВЕБ Портал
- Обрітення // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1171-1172. — 1000 екз.