Олень благородний корсиканський
| Олень благородний корсиканський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Cervus elaphus corsicanus Erxleben, 1777 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Олень благородний корсиканський[2] (Cervus elaphus corsicanus) — підвид оленя благородного. Поширений на островах Сардинія і Корсика у Середземному морі.
Острівний ендемік. Живе у лісах та густих чагарниках середземноморського типу рослинності. На початку 1970-х років олень вимер на Корсиці. На Сардинії в цей залишилося 250 тварин. У 1985 році 13 тварин випустили у природу на Корсиці. З цього часу чисельність підвиду збільшилась, і популяція підвиду становить 2534 особин на Корсиці та 10 635 на Сардинії (станом на 2018 рік).
Один з найменших підвидів оленя благородного. Він має коротші ноги (можливо, щоб легше лазити гірськими схилами) і довший хвіст. Роги менш розгалужені і коротші, менше 80 см завдовжки. Самці сягають 86-110 см у холці і важать 100—110 кг, тоді як самиці відповідно 80-90 см і 80 кг. Шерсть бурувата. Тривалість життя 13–14 років.
- ↑ https://ecos.fws.gov/ecp0/profile/speciesProfile?sId=4089
- ↑ О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.: — Львів. 2012. с. 49
- Hughes, Holly; West, Larry (2008). Regional Nature Park of Corsica: Welcome Home, Deer. Frommer's 500 Places to See Before They Disappear. Frommer's. ISBN 0-470-18986-X.
- Kidjo, Nicolas; Feracci, Gérard; Bideau, Eric; Gonzalez, Georges; Mattéi, César; Marchand, Bernard; Aulagnier, Stéphane (2007). Extirpation and reintroduction of the Corsican red deer Cervus elaphus corsicanus in Corsica. Oryx. Cambridge University Press (41): 488—494. doi:10.1017/S0030605307012069.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
