Ополченочка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ополченочка
рос. Ополченочка
Жанрвоєнний фільм і драматичний фільм
СценаристQ112193973?
У головних
ролях		Голубович Михайло Васильович
ОператорQ112193973?
Тривалість124 хв.
Моваросійська
Країна Росія
 ЛНР
IMDbID 9092600

«Ополченочка» — російський пропагандистський[1] художній фільм, знятий на тимчасово окупованій території Луганщини, в ОРДЛО. Позиціонується як такий, що розповідає про російсько-українську війну. Фільм отримав деяку популярність після того, як прообраз його головної героїні Світлани — Світлана Дрюк перейшла на бік України.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Три жінки, мешканки Донбасу, опиняються у вирі війни Росії проти України. Вони йдуть служити на бік терористів, стаючи екіпажем танку Т-64БВ, російського танку, що використовується терористами з «народної міліції ЛНР».[2]

Прообраз

[ред. | ред. код]

Прообраз героїні фільму Світлана Дрюк[3] перейшла на бік України та вивезла з території, що тимчасово контролюється терористами, «докази злочинів росіян і їхніх намірів подальшого вторгнення на українську територію» і готова свідчити у Гаазі.[4]

Зйомки

[ред. | ред. код]

Зйомки проходили восени 2018 року на території «ОРДЛО»[1].

В ролях

[ред. | ред. код]
  • Наталія Колоскова — Світлана (прототип Світлана Дрюк)
  • Наталія Стародубцева — Анна Лобанова
  • Марія Перн — Катя (прототип — Тетяна Дрьомова)
  • Анатолій Фалинський — Єгор, козачий отаман (прототип — Павло Дрьомов)
  • Юрій Миронцев — Володимир Срібний, козачий отаман
  • Віталій Лясніков — Федір, комбат Народногого ополчення
  • Вілен Бабічев — командир українського батальйону «Торнадо» (прототип Р. Абельмаз)
  • Михайло Голубович
  • Наталія Поклонська — камео[5][1]

Санкції

[ред. | ред. код]
  • Міністерство культури України внесло чотирьох російських акторів, які знімалися у цьому пропагандистському фільмі до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України[6]. Цим особам заборонений в'їзд на територію України.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Війна на Донбасі: реалії і перспективи врегулювання [Архівовано 2020-07-17 у Wayback Machine.]. — К: Центр Разумкова, 2019. — С. 106
  2. ↑ Максим Журавльов. «Ополченочка»: епічна драма про кохання і війни // XXI століття. № 170. 10 серпня 2018.
  3. ↑ Особа злочинця-терориста: кримінологічний огляд / Svitlana Romantsova // Visegrad Journal on Human Rights. — 2020. — № 1. — Volume 4. — С. 135
  4. ↑ На сторону Украины перешла член группировки боевиков, ставшая прообразом главной героини пропагандистского фильма "Ополченочка" - Цаплиенко. gordonua.com. Процитовано 3 березня 2019.
  5. ↑ Що за фільм «Ополченочка»? // Аіф
  6. ↑ «Приз» за фильм «Ополченочка»: актерам из РФ запретили въезд в Украину. Аргументы и Факты в Украине. 11.10.2019. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ополченочка&oldid=38072395