2-й армійський корпус (РФ)
2-й гвардійський Лугансько-Сєвєродонецький армійський корпус, назва-прикриття «Народна міліція ЛНР» — об'єднання Збройних сил Росії на Донбасі Південного військового округу. Розміщений на непідконтрольних українській державі території Луганської області. Відносяться до військових підрозділів Новоросії, — її складових — квазідержавного утворення ЛНР.
Штаб 2-го армійського корпусу — у місті Луганськ.
Історія[ред. | ред. код]
Корпус був сформований на основі підрозділів, що входили до структури «Армія Південного Сходу».
2-й армійський корпус підпорядкований спеціально для цього створеному 12-му командуванню резерву Південного військового округу ЗС Росії за штабом у місті Новочеркаськ Ростовської області.
Станом на середину лютого люди відкрито говорять, що під шумок Росія намагається будь-якими шляхами «залатати дірки» в «армійських корпусах», у підрозділах яких хронічний некомплект[1][2][3].
Структура[ред. | ред. код]
2-й армійський корпус має у складі 4 бригади, 2 полки, окремі батальйони і підрозділи забезпечення.
Бригади:
- 2-га окрема мотострілецька бригада (Луганськ), в/ч 73438;
- 4-та окрема мотострілецька бригада (Хрустальний), в/ч 74347;
- 7-ма окрема мотострілецька бригада (Брянка), в/ч 08807;
- окрема артилерійська бригада (Луганськ), в/ч 23213;
Полки:
- 6-й окремий мотострілецький полк (Кадіївка), в/ч 69647;
- окремий комендантський полк (Луганськ), в/ч 44444;
Окремі батальйони та дивізіони:
- 4-й окремий танковий батальйон (Луганськ), в/ч 64064;
- окремий зенітно-ракетний батальйон (Луганськ), в/ч 23023;
- окремий розвідувальний батальйон (Луганськ), в/ч 55055;
- окремий батальйон спеціального призначення (Луганськ);
- окремий ремонтно-відновлювальний батальйон (Луганськ), в/ч 13931;
- окремий батальйон управління та охорони (Луганськ), в/ч 73604;
- окремий батальйон матеріального забезпечення (Луганськ), в/ч 14941;
окремі роти:
- окрема саперно-інженерна рота (Луганськ), в/ч 11011;
- окрема рота радіолокаційної боротьби (Луганськ), в/ч 05776;
Батальйони територіальної оборони:
- 11-й батальйон територіальної оборони «Отаман» (Луганськ);
- 12-й батальйон територіальної оборони «Рим» (Довжанськ);
- 13-й батальйон територіальної оборони «Кулькин» (Ровеньки);
- 14-й батальйон територіальної оборони «Призрак» (Алчевськ);
- 15-й батальйон територіальної оборони «СССР Брянка» (Брянка);
- 16-й батальйон територіальної оборони «Ліший» (Антрацит);
- 17-й батальйон територіальної оборони (Перевальськ);
- 18-й батальйон територіальної оборони «Похідний» (Хрустальний).
Штатна чисельність 2-го АК корпусу — близько 14,5 тисяч осіб.
Командування[ред. | ред. код]
- (осінь 2014 — зима 2015) генерал-майор Збройних сил РФ Кузовльов Сергій Юрійович (псевдо «Тамбов»)[4]
- (зима — весна 2015) генерал-лейтенант Збройних сил РФ Юдін Сергій Сергійович, відряджений з посади начальника штабу 20-ї армії.[5]
- (весна 2015 — ???) генерал-майор Збройних сил РФ Нікіфоров Євген Валерійович (документи прикриття на прізвище Моргун), відряджений з посади заступника командувача 58-ї армії.
Див також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Олександр Турчинов: На Донбасі нам протистоять військові підрозділи регулярної армії РФ, сформовані за моделлю «Ваффен-СС» 27.08.2015 [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.],
- Розвідка розкрила структуру окупаційних військ РФ в Донбасі 27.04.2016 13:25 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.],
- Структура гибридной армии «Новороссии» (ИНФОГРАФИКА) Служба безопасности Украины заявляет о создании Россией армейских оккупационных корпусов в Украине [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Разнарядка на эвакуацию и повестка в военкомат: о чем говорят жители ОРДЛО. ru.krymr.com. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ https://twitter.com/tykubovych/status/1495306932177059843. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ https://mistaua.com/Форум/ru/1-й-и-2-й-армейские/10670/?setcity=1121[недоступне посилання]
- ↑ Військовий злочинець, генерал-майор ЗС РФ КУЗОВЛЄВ Сергій Юрійович. gur.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ В Адміністрації Президента представили незаперечні докази збройної агресії Росії проти України | UACRISIS.ORG. Український кризовий медіа-центр (uk-UA). 31 серпня 2015. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
|
|