Павленко Іван Васильович

Павленко Іван Васильович
майор
Загальна інформація
Народження	22 листопада 1914(1914-11-22) с. Городище, нині Бахмацький район Чернігівська область, Україна
Смерть	1 червня 2010(2010-06-01) (95 років) Бердичів
Військова служба
Приналежність	Україна
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди та відзнаки
Медаль «За оборону Кавказу» Медаль «За взяття Берліна» Медаль «За визволення Праги»

Іва́н Васи́льович Павле́нко (нар. 22 листопада 1914, с. Городище, нині Бахмацького району Чернігівської області, Україна — 1 червня 2010, Бердичів) — український військовик. Ветеран Другої світової війни. Лицар ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Біографія

Народився 22 листопада 1914 року в багатодітній родині у селі Городище Батуринського району на Чернігівщині. У Івана було десять братів та сестер. Батько рано помер від тифу.

У 1932 Іван Васильович закінчує Батуринську середню школу. З 1936 року на військовій службі в Червоні армії. Навчався у Московському артилерійському училищі імені Красіна. У 1930—1940 роках — учасник радянсько-фінської війни. У перші дні німецько-радянської війни проходить службу у складі 44-ї щорсівської дивізії.

Воєнні роки

З 1941 року у званні лейтенанта проходив службу артилеристом на Північному Кавказі. У складі артилерійських військ воював на Північному Кавказі, Малій Землі, брав участь у Новоросійсько-Таманській операції. У грудні 1943—1944 років у складі 117-і гвардійської стрілецької дивізії брав участь у Житомирсько-Бердичівській операції. Під час операції по звільненню Бердичєва командував артилерійською батареєю. Вже у звільненому місті його батарея зайняла позиції та розгромила ворожі танки в районі селища Мирного. У складі 117-ї дивізії пройшов весь бойовий шлях. У Бердичєві Іван Васильович Павленко зустрів свою майбутню дружину Ольгу Лиферівну Греву, яка працювала вчителькою. Його батарея прийняла останній бій 12 травня 1945 року у Празі (Чехословаччина).

Повоєнні роки

У травні 1946 року в званні гвардії капітана був звільнений у запас. Продовжив військову службу у внутрішніх військах, стає начальником гарнізону охорони Братської гідроелектростанції.

У травні 1960 року Іван Павленко демобілізується та з родиною повертається у Бердичів. Тут працює цензором у Райківській колонії, з 1963 року — охоронцем на Бердичівському солодовому заводі, а з 1983 року — начальником постачання. У 1987 році він стає заступником начальника Ради ветеранів однополчан 117-ї гвардійської Бердичівської ордена Богдана Хмельницького стрілецької дивізії. У 2000—2008 рр. — голова Ради ветеранів однополчан.

Помер Іван Павленко 1 червня 2010 року в Бердичеві. Його поховали з відповідними почестями на міському кладовищі у секторі почесних поховань.

Громадська діяльність

За активну участь у громадсько-політичному житті міста та вихованні молоді рішенням виконавчого комітету бердичівської міської ради від 20 квітня 1998 року № 184 визволителю міста Бердичева від німецько-фашистських загарбників Івану Васильовичу Павленку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бердичева».

Нагороди та відзнаки

• Орден Богдана Хмельницького 3 ступеня
• Орден Вітчизняної війни 1 ступеня
• Орден Червоної Зірки

Посилання

• Павленко Іван Васильович [Архівовано 19 червня 2016 у Wayback Machine.] // Мій Бердичів.
• Історія 117-ї гвардійської Бердичівської стрілецької ордена Богдана Хмельницького ІІ ступеня дивізії [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]