Палац Алворада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палац Алворада

15°47′33″ пд. ш. 47°49′19″ зх. д. / 15.79277222002777670° пд. ш. 47.82217500002777655° зх. д. / -15.79277222002777670; -47.82217500002777655Координати: 15°47′33″ пд. ш. 47°49′19″ зх. д. / 15.79277222002777670° пд. ш. 47.82217500002777655° зх. д. / -15.79277222002777670; -47.82217500002777655
Країна  Бразилія[1][2]
Розташування Бразиліа[2]
Тип палац
Стиль модерна архітектура
Архітектор Оскар Німейєр
Дата заснування 30 червня 1958

Палац Алворада. Карта розташування: Бразилія
Палац Алворада
Палац Алворада
Палац Алворада (Бразилія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Палацова варта. Жак Ширак і Луїс-Інасіу Лула да Сілва
Ділма Русеф і родина Обама
Лула да Сілва та Батальйон Президентської охорони

Палац Алворада [3] (порт. Palácio da Alvorada - «Палац Світанку») — офіційна резиденція президента Бразилії.

Назва палацу походить від фрази президента Бразилії Жуселіну Кубічека, який здійснив перенесення столиці Бразилії: «Що є Бразиліа, якщо не світанок нового дня Бразилії?» (порт. Que é Brasília, senão a alvorada de um novo dia para o Brasil?)

Історія[ред. | ред. код]

Палац побудований в 1958 за проектом Оскара Німейєра та став однією з перших будівель, побудованих в новій бразильській столиці. Будівля розташована на одному з півостровів на водосховищі Параноа. Має три поверхи загальною площею 7 000 м². На цокольному рівні розташовані конференц-зал, кухня, пральня, медичний центр, і адміністративний блок. На першому поверсі розташовані приміщення для офіційних прийомів. На другому поверсі знаходяться житлові приміщення: апартаменти президента й його сім'ї, два гостьових номери, а також інші приміщення особистого користування. Крім того в будівлі є басейн олімпійських розмірів, бібліотека, музична кімната та кілька обідніх залів.

У 2004 палац зазнав капітальної реставрації з заміною інженерних систем.

Обслуговуючий персонал будівлі налічує близько 70 осіб. Охорону Палацу здійснює Батальйон Президентської охорони.

На золотий стіні у фойє написані слова Жуселіну Кубичека:

З цього центрального плато, з цієї глухомані, яка незабаром перетвориться в мозковий центр прийняття високих національних рішень, я ще раз звертаю погляд у завтрашній день моєї країни і дивлюся на цей майбутній світанок з непохитною вірою і безмежною впевненістю в її великій долі!

Оригінальний текст (порт.)
Deste planalto central, desta solidão que em breve se transformará em cérebro das altas decisões nacionais, lanço os olhos mais uma vez sobre o amanhã do meu país e antevejo esta alvorada com fé inquebrantável e uma confiança sem limites no seu grande destino!

Галерея[ред. | ред. код]

Інтер'єр[ред. | ред. код]

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Див. Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. GeoNames — 2005.
  2. а б archINFORM — 1994.
  3. Останній з могікан. Не доживши кількох днів до 105-річчя, в Бразилії помер Оскар Німейєр. Російська газета. 7 грудня 2012. Процитовано 23 січня 2016.