Артур да Коста-і-Сілва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур да Коста-і-Сілва
порт. Artur da Costa e Silva
Артур да Коста-і-Сілва
Прапор
27-й Президент Бразилії
15 березня 1967 — 31 серпня 1969 року
Віце-президент: Педру Алейшу
Попередник: Умберту Кастелу Бранку
Наступник: Військова хунта
 
Партія: Альянс національного відродження
Народження: 3 жовтня 1899(1899-10-03)
Такуарі, Ріу-Гранді-ду-Сул
Смерть: 17 грудня 1969(1969-12-17) (70 років)
Ріо-де-Жанейро
Громадянство: Бразилія
У шлюбі з: Iolanda Barbosa[d]
 
Військова служба
Роки служби: 19211969
Приналежність: Збройні сили Бразилії
Звання: Маршал
Автограф: Artur da Costa e Silva signature.svg
Нагороди:
Grand Cross of Royal Norwegian Order of Merit Grand Cross of the Order of the Southern Cross Grand Cross of the Military Order of the Tower and Sword Grand Cross of the Military Order of Christ

Медіафайли у Вікісховищі?

Арту́р да Ко́ста-і-Сі́лва (порт. Artur da Costa e Silva; 3 жовтня 1902 — 17 грудня 1969) — бразильський військовий і державний діяч, маршал, президент країни у 1967–1969 роках.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Артур да Коста-і-Сілва народився в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул 3 жовтня 1899 року. Батьки Коста-і-Сілви були нащадками португальських колоністів, які оселились у південній частині сільськогосподарських угідь Бразилії. Його батько керував універсальним магазином, що належав батькові його дружини.

У віці десяти років Коста-і-Сілва вступив до військового училища Порту-Алегрі, яке закінчив 1917 року.

Військова кар'єра[ред. | ред. код]

1922 року Коста-і-Сілва брав участь у повстанні тенентистів (лейтенантів), спрямованому проти уряду Епітасіу Пессоа. Повстання успіху не мало, Коста-і-Сілва, як і інші його учасники, був заарештований, але невдовзі звільнений за амністією.

1932 року брав участь у придушенні конституціоналістів у Сан-Паулу.

У 19501952 роках служив військовим аташе в Аргентині.

Прихід до влади[ред. | ред. код]

Артур да Коста-і-Сілва був одним з організаторів перевороту 1964 року, в результаті якого було усунуто від влади президента Жуана Гуларта. Після встановлення військової диктатури займав пост військового міністра в уряді Умберту Кастелу Бранку. 1966 року пішов у відставку, щоб балотуватись на пост президента Бразилії.

На посту президента[ред. | ред. код]

Артур да Коста-і-Сілва склав присягу на посту президента 15 березня 1967 року, в день, коли було прийнято нову конституцію Бразилії. На посту президента він запам'ятався як один з найбільш репресивних диктаторів за всю історію Бразилії.

Саме за часів правління Кости-і-Сілви в країні почався п'ятирічний період «бразильського економічного дива»: завдяки економічній політиці міністра фінансів Делфіна Нету було досягнуто зростання економіки до 11—12 % на рік.

13 грудня 1968 року уряд Коста-і-Сілви ухвалив інституційний акт № 5, що обмежував права громадян Бразилії та фактично проголошував тоталітарну військову диктатуру в країні. Конституція втратила чинність, а Конгрес було розпущено. Всією країною прокотились численні акції протесту, які було жорстоко придушено військовиками.

Також за Коста-і-Сілви поліція організувала так звані «батальйони смерті», спрямовані на боротьбу з жебраками та безпритульними[1].

Завершення кар'єри та смерть[ред. | ред. код]

Наприкінці серпня 1969 року у Кости-і-Сілви стався інсульт. Вищі військові чини Бразилії вирішили скористатись ситуацією й усунути недієздатного президента. В результаті влада опинилась в руках військової хунти у складі генералів Ауреліу Таваріса, Марсіу Мелу й адмірала Августу Радемейкера.

17 грудня того ж року Коста-і-Сілва помер.

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь Кости-і-Сілви названо міст, що поєднує муніципалітети Ріо-де-Жанейро і Нітерой через затоку Гуанабара.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Навколо світу — Бразилія. Архів оригіналу за 21 серпень 2013. Процитовано 9 листопад 2012. 

Джерела[ред. | ред. код]