Артур да Коста-і-Сілва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур да Коста-і-Сілва
порт. Artur da Costa e Silva
Артур да Коста-і-Сілва
Прапор
27-й Президент Бразилії
15 березня 1967 — 31 серпня 1969 року
Віце-президент: Педру Алейшу
Попередник: Умберту Кастелу Бранку
Наступник: Військова хунта
 
Партія: Альянс національного відродження
Народження: 3 жовтня 1899(1899-10-03)
Такуарі, Ріу-Гранді-ду-Сул
Смерть: 17 грудня 1969(1969-12-17) (70 років)
Ріо-де-Жанейро
 
Військова служба
Роки служби: 19211969
Приналежність: Збройні сили Бразилії
Звання: Маршал
Автограф: Artur da Costa e Silva signature.svg
Нагороди:
Grand Cross of the Order of the Southern Cross Grand Cross of Royal Norwegian Order of Merit

Медіафайли у Вікісховищі?

Арту́р да Ко́ста-і-Сі́лва (порт. Artur da Costa e Silva; 3 жовтня 1902 — 17 грудня 1969) — бразильський військовий і державний діяч, маршал, президент країни у 1967–1969 роках.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Артур да Коста-і-Сілва народився в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул 3 жовтня 1899 року. Батьки Коста-і-Сілви були нащадками португальських колоністів, які оселились у південній частині сільськогосподарських угідь Бразилії. Його батько керував універсальним магазином, що належав батькові його дружини.

У віці десяти років Коста-і-Сілва вступив до військового училища Порту-Алегрі, яке закінчив 1917 року.

Військова кар'єра[ред. | ред. код]

1922 року Коста-і-Сілва брав участь у повстанні тенентистів (лейтенантів), спрямованому проти уряду Епітасіу Пессоа. Повстання успіху не мало, Коста-і-Сілва, як і інші його учасники, був заарештований, але невдовзі звільнений за амністією.

1932 року брав участь у придушенні конституціоналістів у Сан-Паулу.

У 19501952 роках служив військовим аташе в Аргентині.

Прихід до влади[ред. | ред. код]

Артур да Коста-і-Сілва був одним з організаторів перевороту 1964 року, в результаті якого було усунуто від влади президента Жуана Гуларта. Після встановлення військової диктатури займав пост військового міністра в уряді Умберту Кастелу Бранку. 1966 року пішов у відставку, щоб балотуватись на пост президента Бразилії.

На посту президента[ред. | ред. код]

Артур да Коста-і-Сілва склав присягу на посту президента 15 березня 1967 року, в день, коли було прийнято нову конституцію Бразилії. На посту президента він запам'ятався як один з найбільш репресивних диктаторів за всю історію Бразилії.

Саме за часів правління Кости-і-Сілви в країні почався п'ятирічний період «бразильського економічного дива»: завдяки економічній політиці міністра фінансів Делфіна Нету було досягнуто зростання економіки до 11—12 % на рік.

13 грудня 1968 року уряд Коста-і-Сілви ухвалив інституційний акт № 5, що обмежував права громадян Бразилії та фактично проголошував тоталітарну військову диктатуру в країні. Конституція втратила чинність, а Конгрес було розпущено. Всією країною прокотились численні акції протесту, які було жорстоко придушено військовиками.

Також за Коста-і-Сілви поліція організувала так звані «батальйони смерті», спрямовані на боротьбу з жебраками та безпритульними[1].

Завершення кар'єри та смерть[ред. | ред. код]

Наприкінці серпня 1969 року у Кости-і-Сілви стався інсульт. Вищі військові чини Бразилії вирішили скористатись ситуацією й усунути недієздатного президента. В результаті влада опинилась в руках військової хунти у складі генералів Ауреліу Таваріса, Марсіу Мелу й адмірала Августу Радемейкера.

17 грудня того ж року Коста-і-Сілва помер.

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь Кости-і-Сілви названо міст, що поєднує муніципалітети Ріо-де-Жанейро і Нітерой через затоку Гуанабара.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]