Нереу Рамус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нереу Рамус
порт. Nereu de Oliveira Ramos
Нереу Рамус
Прапор
20-й Президент Бразилії
11 листопада 1955 — 31 січня 1956 року
Попередник: Карлус Луз
Наступник: Жуселіну Кубічек
Прапор
13-й Віце-президент Бразилії
31 січня 1946 — 31 січня 1951 року
Президент: Еуріку Гаспар Дутра
Попередник: Фернанду ді Мелу Віана
Наступник: Кафе Філью
 
Партія: Партія бразильської соціальної демократії
Освіта: юридичний факультет університету Сан-Паулу
Народження: 3 вересня 1888(1888-09-03)
Лажис, Санта-Катаріна
Смерть: 16 червня 1958(1958-06-16) (69 років)
Сан-Жозе-дус-Піньяйс, Парана
Автограф: Assinatura de Nereu Ramos.png
Нагороди:
Grand Cross of the Order of the Southern Cross Орден Морських заслуг Великий хрест ордена Христа

Медіафайли у Вікісховищі?

Нере́у ді Оліве́йра Ра́мус (порт. Nereu de Oliveira Ramos; 3 вересня 1888 — 16 червня 1958) — бразильський державний діяч, адвокат. Віце-президент Бразилії у 1946—1951, президент Бразилії у 1955—1956 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Рамус закінчив Юридичний факультет університету Сан-Паулу 1909 року. У 1910—1912 та 1919—1921 роках був депутатом Законодавчих зборів Санта-Катаріни. 1927 року Рамус заснував Ліберальну партію Санта-Катаріни. 1930 року Рамуса було обрано федеральним депутатом від Ліберального альянсу, із закриттям Конгресу засідав у Конституційній асамблеї.

Упродовж 10 років, з 1935 до 1945 року, Рамус займав посаду губернатора штату Санта-Катаріна. Після усунення Жетулью Варгаса Рамус висунув свою кандидатуру на пост віце-президента й переміг на виборах. 31 січня 1946 року він склав присягу на посту віце-президента Бразилії, ставши першим на цій посаді за останні 15 років (посаду віце-президента було скасовано Конституцією 1934 року й відновлено Конституцією 1946 року). Після завершення терміну своїх повноважень Рамус очолював Палату депутатів Бразилії (1951—1954), потім був віце-спікером Сенату.

Рамус опинився на посту президента в результаті так званого «попереджувального перевороту», спрямованого на захист Конституції, метою якого було усунено від влади Карлуса Луза. Нереу Рамус присягнув передати владу законно обраному президенту Жуселіну Кубічеку, і 31 січня 1956 року той офіційно став на посаду. Після цих подій Рамус повернувся до Сенату і деякий час очолював міністерство юстиції в уряді Кубічека.

6 липня 1958 року Рамус загинув в авіакатастрофі.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Батько Нереу, Відал Рамус, був губернатором Санта-Катаріни з 1910 до 1914 року.
  • Нереу Рамус був президентом Бразилії упродовж двох місяців і 21 день.

Джерела[ред. | ред. код]