Палієнко Іван Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Палієнко.
Палієнко Іван Степанович
Народився18 червня 1832(1832-06-18)
Черкаси, Київська губернія, Російська імперія
Помер6 серпня 1912(1912-08-06) (80 років)
Київ, Російська імперія
ПохованняБайкове кладовище
Країна Російська імперія
Діяльністьпедагог
Alma materІмператорський університет Святого Володимира
ЗакладПерша київська гімназія і Київське реальне училище
ДітиПалієнко Микола Іванович
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня

Іва́н Степа́нович Паліє́нко (рос. дореф. Иванъ Степановичъ Паліенко; нар. 18 червня 1832(18320618), Черкаси — пом. 6 серпня 1912, Київ) — педагог, перший директор Київського реального училища, батько академіка ВУАН Миколи Палієнка[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 16 червня 1832 року в Черкасах в родині чиновника українського козацького походження.[2]

1851 року закінчив Другу київську гімназію зі срібною медаллю.

1855 року закінчив Імператорський університет Святого Володимира (фізико-математичний факультет) з ступенем кандидата.

Від 1855 року працював старшим учителем математики й фізики спочатку Рівненської, потім Чернігівської гімназії.

1857—1873 років працював спочатку вчителем математики і наглядачем пансіону, а останні сім років — інспектором у Першій київській гімназії. Водночас 1862—1866 років викладав у Київському інституті шляхетних дівчат. 1860—1867 років також був керівником з математики на курсах з підготовки вчителів середніх шкіл.

З 1 липня 1873 року по 1885 рік очолював Київське реальне училище.[3] Був історично першим його директором.

З 1881 року — дійсний статський радник.[1]

У другій половині 1880-х років та в 1890-ті[4] роки був членом Київської міської управи, членом присутності з військової повинності.

30 вересня 1892 року отримав дворянський титул (третя частина родословної книги). Дворянами також стали його дружина й діти.

1894 року — кандидат на посаду бібліотекаря Університету і завідувача Архіву.[5]

Після виходу на пенсію продовжував займатись громадською діяльністю, був ревізором Київського товариства взаємного кредиту.

Пішов з життя 6 липня 1912 року після важкої тривалої хвороби[6], похований на Байковому кладовищі у Києві.[7]

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина Варвара Костянтинівна. Діти — Костянтин, Микола, Борис, Михайло, Олена, Марія й Анна. Анна пішла з життя 1902 року[8].

Старший син Костянтин (нар. 19 березня 1863) закінчив Київське реальне училище в 1882 році. Відомий як один з керівників Харківської митниці на початку 1920-х років.[9]

Син Микола Палієнко (1869—1937), в майбутньому визначний український вчений, академік ВУАН.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Палиенко Иван Степанович; Палиенко Николай Иванович // Высшее чиновничество Российской империи. Краткий словарь. — С. 1700
  2. ↑ Некролог // Киевлянинъ, 1912, № 187. — С. 4
  3. ↑ Меценаты Киева / Виталий Ковалинский. — К.: Кий, 1998. — С. 493
  4. ↑ Университетские известия. — К.: Императорский Университет Святого Владимира, 1894. — С. 6
  5. ↑ Палієнко Іван Степанович // Київський цетнтральний архів давніх актів: 1852—1943 // Центральний державний історичний архів України, 2002
  6. ↑ Некролог // Киевлянинъ, 7 июля 1912 года, № 186. — С. 1(рос.)
  7. ↑ Фото могили Івана Степановича Палієнка на Байковому кладовищі aza.vgd.ru
  8. ↑ Киевлянинъ, 1902, 7 сентября, № 247
  9. ↑ Керівники митних установ Слобожанщини, 1660-1870-1992-2000. — Каравела, 2000. — С. 99
  10. ↑ 1874. Список лицам, служащим по ведомству МНП. 1874-75 учебный год. — Санкт-Петербург, 1874. — С. 148

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Палієнко_Іван_Степанович&oldid=34716138