Педро Ліра
Педро Ліра | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. Pedro Francisco Lira Rencoret | ||||
Народження | 17 травня 1845 Сантьяго, Чилі | |||
Смерть | 20 квітня 1912 (66 років) | |||
Сантьяго, Чилі | ||||
Країна | Чилі | |||
Релігія | римо-католик[d] | |||
Жанр | портрет, пейзаж | |||
Навчання | Національний інститут Сантьяго, Академія живопису, Чилійський університет, Академія Жуліана | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | реалізм | |||
Відомі учні | Julio Ortiz de Zárated і Manuel Ortiz de Zárated | |||
Твори | Diccionario biográfico de pintoresd і La fundación de Santiagod | |||
Батько | José Santos Lira Calvod | |||
Родичі | Alberto Orrego Lucod | |||
Роботи в колекції | Національний музей витончених мистецтв Чилі | |||
Автограф | ||||
| ||||
Педро Ліра у Вікісховищі | ||||
Педро Ліра (ісп. Pedro Francisco Lira Rencoret; 17 травня 1845, Сантьяго — 20 квітня 1912, Сантьяго) — чилійський художник і мистецтвознавець, письменник. Засновник Спілки художників Чилі.
Педро Ліра народився в заможній родині відомого юриста і політика Хосе Сантоса Ліри Кальво, що дозволило йому отримати дуже хорошу освіту. Він навчався в Національному інституті Сантьяго і у 16 років вступив до Академії живопису, якої на той час керував італієць Алехандро Сікареллі. На додаток до вивчення живопису Ліра також здобув ступінь у галузі права у Національному університеті[1]. Після завершення юридичної освіти серйозно взявся за живопис, віддаючи їй весь свій час. У 1865 році Ліра почав навчання у Антоніо Сміта, художника-пейзажиста, який покинув Академію живопису через розбіжності з керівництвом з приводу класичного навчання. Під впливом Сміта Ліра став працювати в стилі романтичного історичного живопису.
Педро Ліра був серед тих молодих чилійських художників, на чиї талановиті роботи звернули увагу під час проведення Національної виставки 1872 року. У 1873 році вирушив до Парижа разом з дружиною Еленою Оррего Луко і її братом Альберто Оррего Луко. Ліра жив в Парижі до 1884 роки, продовжуючи академічну художню освіту і створюючи картини на історичні і міфологічні теми.
Після повернення в Чилі в 1884 році Педро Ліра разом зі скульптором Хосе Мігелем Бланко заснував Спілку художників, організував першу «чилійську» художню виставку і стає відомий як критик. Працюючи в Спілці художників Чилі, Ліра заручився підтримкою уряду і пожертвував частину свого статку, щоб відкрити постійний будинок салону для виставок (у даний час — Музей образотворчих мистецтв) в Кинта-Нормаль, якій він сам і спроєктував. Працював редактором газети «Салон» («El Salon»), а також в Комісії з красних мистецтв, був спонсором щорічного салону в Сантьяго. Крім того, переклав з іноземних мов багато робот з історії мистецтв і сам писав книги і статті на цю тематику. У 1892 році був призначений директором Школи красних мистецтв (колишня Академія живопису) і займав цю посаду до самої смерті[2].
- «Ріо-Кларо» (1872)
- «Зачарований Прометей» (1883)
- «Дитинство Джотто» (1900)
- «Образотворче мистецтво в Чилі» (1865)
- «Біографічний словник художників» (1902)[3]
-
Заснування Сантьяго
-
Сієста
-
На балконі
-
Пейзаж у Кінта-Нормаль
-
Сцена на пляжі
-
Гірський пейзаж
-
Сутінки
-
Французьке село
-
Чоловік, що палить
-
Батько і дочка
-
Сільська жінка
-
Портрет працюючої жінки
- ↑ У 1867 або у 1869 році
- ↑ Patience A. Schell University of Manchester «Pedro Lira, Painter and Critic». Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 3 жовтня 2014.
- ↑ Энциклопедический словарь «Латинская Америка», том 2, издательство «Советская энциклопедия», Москва, 1982, стр. 139