Сантьяго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сантьяго
Santiago de Chile
Колаж Сантьяго, зліва направо, зверху донизу:фонтан Санта-Лючія, панорама Сантьяго, палац Ла Монеда, статуя Непорочного зачаття, вежа Entel,Національний музей образотворчого мистецтва та Національна бібліотека Чилі, вежа Telefónica, кафедральний собор Сантьяго та Метрополітен Сантьяго
Колаж Сантьяго, зліва направо, зверху донизу:
фонтан Санта-Лючія, панорама Сантьяго,
палац Ла Монеда, статуя Непорочного зачаття, вежа Entel,
Національний музей образотворчого мистецтва та Національна бібліотека Чилі, вежа Telefónica,
кафедральний собор Сантьяго та Метрополітен Сантьяго
Прапор
Прапор
Official seal of Сантьяго
Герб
Координати: 33°27′00″ пд. ш. 70°40′00″ зх. д. / 33.45000° пд. ш. 70.66667° зх. д. / -33.45000; -70.66667
Країна Чилі
Регіон Сантьяґо
Провінція Сантьяґо
Дата заснування 12 лютого 1541
Уряд
 - Управитель Клаудіо Орреґо
Площа
 - Повна 641 км²
Висота над р.м. 520 м 
Населення (2009)
 - Усього 5 145 599
 - Густота 8470/км²
Часовий пояс Чилійський час (CLT)[1] (UTC−4)
 - Літній час Чилійський літній час (CLST)[2] (UTC−3)
Веб-сайт: municipalidaddesantiago.cl
Сантьяго is located in Чилі
Сантьяго
Сантьяго

Сантья́го (ісп. Santiago de Chile), або Сантья́ґо-де-Чи́лі — столиця Чилі і найбільше місто країни. Розташоване в Центральній долині Чилі на висоті 520 м над рівнем моря.

Сантьяґо засноване іспанським конкістадором Педро де Вальдівія 12 лютого 1541 року, і було столицею Чилі з колоніальних часів. Центр міста, збудований у 19-му столітті, переважно в неокласицистичному стилі має звивисті провулки з вкрапленнями ар деко, неоготики й інших стилів. Міському пейзажу Сантьяґо надають обрисів кілька поодиноких пагорбів, річка Мапочо та багато парків. Анди можна споглядати з більшості точок міста. Гори створюють значну проблему зі смоґами, особливо впродовж зимового періоду. Передмістя переважно складаються із виноградників. Місто знаходиться за кілька годин їзди як від гір, так і від Тихого океану.

Приблизно два десятиліття безперервного економічного росту перетворили Сантьяго на одне з провідних міст Латинської Америки, із розвиненими приміськими районами, містами відпочинку і вражаючою багатоповерховою архітектурою. Місто також пишається однією з наймодерніших у Латинській Америці транспортних систем, що включає Метро Сантьяго й систему платних автодоріг Costanera Norte, що сполучає ділову частину міста із східними та західними передмістями. Сантьяго є регіональним фінансовим центром. У місті базуються осідки більшості великих чилійських компаній.

Серед ВИШ-ів маються Чилійський університет та Університет Сантьяго.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Сантьяго середземноморський, з тривалим посушливим сезоном і дощовою зимою. Прибережні гори Берегові Кордильєри служать екраном, що знижує вплив Тихого океану, тому клімат в районі Сантьяго має деякі риси континентального клімату — коливання добових температур в літній період можуть перевищувати 30°C. Літо (з листопада по березень) не спекотне і сухе. Зима (з червня по вересень) дощова.

Клімат Сантьяго
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 36 37 34 31 31 27 27 29 31 33 36 37 37
Середній максимум, °C 29,7 29,1 26,9 23,3 18,7 15,2 14,9 16,7 19,0 22,3 25,4 28,4 22,5
Середня температура, °C 20,9 19,9 17,6 14,2 11,1 8,5 8,1 9,5 11,5 14,5 17,3 19,9 14,4
Середній мінімум, °C 13,0 12,4 10,7 8,0 6,3 4,3 3,9 4,8 6,1 8,2 10,1 12,0 8,3
Абсолютний мінімум, °C 6 6 3 1 −3 −5 −7 −6 −2 −1 2 2 −7
Джерело: BBC Weather (температура), Meteorología Interactiva (осадки)

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2002 року, чисельність населення Великого Сантьяго в межах столичної території Сантьяго (ісп. Área metropolitana de Santiago) склала 5 428 590 осіб, або 35,9 % всього населення країни. При цьому 79 % жителів народилися в Сантьяго. 3,3 % жителів індіанського походження: 3,16 % — араукани, 0,05 % — аймара, 0,03 % — кечуа і 0,02 % — рапануйці.

Найбільшими темпами населення міста (як і його площа) росло в XX столітті: так в 1907 році його чисельність становила 384 тис. осіб, в 1940 році — 1,0 млн, в 1960 році — 2,0 млн, 1982 році — 3,9 млн, 1992 році — 4,7 млн ​​осіб.

За релігійної приналежності в 1991 році 74,8 % жителів Сантьяго назвали себе католиками, 7,6 % — євангелістами, 1,8 % — мормони, 1,7 % — єговістами.

Сантьяго — одне з найбільших міст Південної Америки. Агломерація Сантьяго налічує 6,243 млн осіб (2014 рік).

Архітектура[ред.ред. код]

Найбільш важливим історичним місцем і пам'яткою Сантьяго є пагорб Санта-Лусія, на якому височіє старовинний замок. Саме біля підніжжя цього пагорба, в долині річки Мапочо конкістадор Педро де Вальдівія заснував місто Сантьяго. На площі Пласа-де-Армас в рік 150-річчя незалежності Чилі у 1960 році був споруджений пам'ятник його засновнику. Оточують площу такі споруди, як Будинок губернаторів, Муніципалітет, будівля Королівської Аудієнції, де зараз знаходиться Національний історичний музей, який представляє прекрасні експозиції, присвячені історії чилійської живопису і прикладного мистецтва, Кафедральний Собор — найбільший в Чилі, і Палац Ла-Монеда, в якому спочатку розміщувався монетний двір, а пізніше резиденція уряду.

У центрі міста знаходиться прямокутна площа Пласа-де-Армас (Збройна площа), яка є головною площею столиці. По її периметру розташовані будівлі в стилі бароко, побудовані в колоніальний період. З них найбільш примітний католицький собор (1541—1619 роки), президентський палац Ла-Монеда (1780—1805 роки) і Ратуша (XVIII століття). Головна вулиця міста — авенида Бернардо О'Хіггінс, яку також часто називають Аламеда (Тополева алея). У числі інших архітектурних пам'яток можна відзначити монетний двір і церкву Сан-Франсиско, побудовану у 1618 році. У столиці часто зустрічаються споруди в стилях модерн, неокласицизм і неоготика. XX століття додав до вигляду міста комплекс високих адміністративних і житлових будівель.

Місто «охороняє» білокам'яна статуя Діви Марії, що піднімається на горі Сан-Крістобаль, куди можна потрапити на підйомнику. З гори відкривається вид на околиці. Це улюблене місце для прогулянок городян, її можна назвати центральним парком, тут знаходиться зоопарк, ботанічний сад Чагуаль, басейни, музей вин, ресторани, майданчики для прогулянок.

Муніципальний театр Опери та Балету, побудований у 1857 році і якій відкрився 17 грудня того ж року постановкою опери Джузеппе Верді «Ернані», вважається одним з найкращих на континенті. Багато відомих артистів виступали на підмостках цього театру, від Анни Павлової до Пласідо Домінго. У 1974 році муніципальний театр був внесений до списку Національних Пам'яток Чилі.

Копією паризького Петі-Пале є палац мистецтва Палаціо-де-Бельяс-Артес в парку Форесталь, який в 1976 році також став Національним Пам'ятником Чилі. Район Беллавіста, відомий як «Паризький квартал», є найяскравішим районом міста, з незліченними ресторанчиками на будь-який смак і ярмарком ремесел. У місті знаходиться будівля юстиції, в якому розташований Верховний суд Чилі — вища судова інстанція в країні.

Серед парків: парк Метрополітан, найбільший з парків розміром 780 га; парк Араукани, заснований в XVII столітті; парк Ботанико, в ньому близько 70 видів дерев; парк Лас-Ескультурас (Парк скульптур); Парку-де-лос-Рейес (Парк Королів), побудований на честь 500-річчя відкриття Америки; парк О'Хіггінс, в ньому знаходиться село, Музей Уасо, Музей комах і раковин, Акваріум та Центр ремесел; інші парки: Альмагро, Гранхавентура, Бустанменте, Інес-де-Суарес, Хуан XIII, Мауіда, Бісентенаріо, Форесталь.

Музеї[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Andes y Torre Entel.jpg Costanera Center Sep. 13.jpg Frontis La Moneda.jpg LA CATEDRAL EN LA MAÑANA.JPG
Телебашта «Ентель» Гран-Торре-Сантьяго (300 м) Палац президента Ла-Монеда Кафедральний собор

Міста-побратими[ред.ред. код]

Міста-партнери[ред.ред. код]

Поховані в Сантьяго[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Chile Time. World Time Zones .org. Процитовано 2007-05-05. 
  2. Chile Summer Time. World Time Zones .org. Процитовано 2007-05-05. 
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]


Чилі Це незавершена стаття з географії Чилі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.