Перекриття (значення)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 |
Перекриття — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
Перекриття́ може означати:
- Перекриття — внутрішня горизонтальна огороджувальна конструкція будинку або споруди, що сприймає і передає на несучі стіни та інші вертикальні опори постійно та тимчасово діючі навантаження.
- Перекриття у гірничій справі — огороджувальна (розділова) конструкція, застосовувана при підземній розробці потужних пластів корисних копалин, яка огороджує (розділяє) шари корисної копалини, що її виймають, і обвалюваної породи. Розрізняють перекриття: щитові (з залізобетонних балок або труб), гнучкі (металеві, полімерні) та міжшарові (настил з бетонних плит або деревини, металева сітка, шар породи чи корисної копалини товщиною 0,3—0,6 м). Міжшарові перекриття застосовують при пошаровій розробці покладів корисної копалини[1].
- Перекриття — тактичний прийом у шаховій партії, в шаховій композиції, що полягає у розташуванні фігури на лінії дії далекобійної фігури, трапляється коли лінію між атакованою фігурою і фігурою, яка її захищає, перекривають фігурою суперника. Перекриття є складовою ряду ідей в шаховій композиції — перекриття Вюрцбурга — Плахутти, перекриття Грімшоу, українське перекриття Грімшоу, перекриття Гольцгаузена, перекриття Лейбовіча, тощо.
- Перекриття — дія за значенням «перекрити», «перекривати»[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Перекриття» / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Перекриття // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання[ред. | ред. код]
- Перекриття // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 147. — ISBN 978-966-7407-83-4.