Персі Мейфілд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Персі Мейфілд
англ. Percy Mayfield
Основна інформація
Дата народження12 серпня 1920(1920-08-12)[1][2][…]
Місце народженняМінден, Луїзіана, США[4]
Дата смерті11 серпня 1984(1984-08-11)[1][2][…] (63 роки)
Місце смертіЛос-Анджелес, Каліфорнія, США
Причина смертіінфаркт міокарда
ПохованняІнглвуд-Парк
Роки активностіз 1947
ГромадянствоСША
Професіїавтор пісень, співак
Жанриблюз і ритм-енд-блюз
ЛейблиSpecialty Records, Chess Records, Imperial Records і Tangerine Recordsd

Персі Мейфілд (англ. Percy Mayfield ; 12 серпня 1920(1920-08-12), Мінден, Луїзіана — 11 серпня 1984(1984-08-11), Лос-Анджелес, Каліфорнія) — американський виконавець ритм-енд-блюзу. Відомий як автор пісень Please Send Me Someone to Love[en] та Hit the Road Jack. Остання здобула популярність у виконанні Рея Чарльза[5].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Мінден (штат Луїзіана)[6]. Поетичний талант у нього виявився у юності. Виступи розпочав у Техасі, потім, 1942 року, переїхав до Лос-Анджелеса. 1947 року звукозаписний лейбл Swing Time Records[en] підписав із Персі контракт на запис його пісні «Два роки тортур» (англ. Two Years of Torture) із групою, до якої входили саксофоніст Максвелл Девіс[en] , гітарист Чак Норріс[en] та піаніст Віллард Макденіел[en][7]. У наступні кілька років платівка здобула популярність, завдяки чому 1950 року Арт Руп[en] та його лейбл Specialty Records підписали з Мейфілдом контракт[8] .

Наприкінці 1950 року його пісня Please Send Me Someone to Love стала хітом, потрапивши на перше місце в американському R&B чарті[9][10]. Далі були ще шість R&B-хітів, що увійшли в топ-10, серед яких, Lost Love і The Big Question[7].

1952 року, на піку популярності, Мейфілд серйозно постраждав у автокатастрофі, повертаючися з виступу в Лас-Вегасі в Лос-Анджелес. Він був пасажиром на передньому сидінні автомобіля, коли автомобіль врізався в задню частину нерухомої вантажівки, і його завалило уламками. Хоча на місці події Мейфілда оголосили мертвим, зрештою, провівши два роки в лікарні, він видужав. Пригода понівечила його обличчя, тому Персі припинив кар'єру співака[5][11].

Від 1961 року щонайменше 15 його пісень записав Рей Чарльз[6].

Помер від серцевого нападу 11 серпня 1984 року вдома в Лос-Анджелесі, за день до свого 64-го дня народження[5]. На похороні Літл Річард виконав пісні Thank You, Jesus і Swing Low, Sweet Chariot[12].

Дискографія

[ред. | ред. код]

Альбоми

[ред. | ред. код]
Рік Альбом Лейбл
1966 My Jug and I Tangerine Records[en]
1969 Walking on a Tightrope Brunswick Records
1970 Weakness Is a Thing Called Man RCA Victor
Percy Mayfield Sings Percy Mayfield
1971 Blues… and Then Some
Bought Blues Tangerine Records
1983 Hit the Road Again Timeless Records

Сингли

[ред. | ред. код]
Рік Сингл Найвища позиція у чартах
US Pop[13][14] US R&B[9]
1950 Please Send Me Someone to Love /

Strange Things Happening

1

7

1951 Lost Love - 2
What a Fool I Was - 8
Prayin' for Your Return - 9
1952 Cry Baby - 9
The Big Question - 6
1963 River's Invitation 99 25
1970 To Live the Past - 41
1974 I Don't Want to Be the President - 64

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Internet Broadway Database — 2000.
  4. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  5. ↑ а б в Nick Talevski. Rock Obituaries: Knocking On Heaven's Door. — Omnibus Press, 2010. — P. 403. — ISBN 978-0-85712-117-2.
  6. ↑ а б Bob L. Eagle, Eric S. LeBlanc. Blues: A Regional Experience. — Santa Barbara, California : Praeger, 2013. — P. 306. — ISBN 978-0-313-34424-4.
  7. ↑ а б Percy Mayfield Songs, Albums, Reviews, Bio & More. AllMusic (англ.). Процитовано 5 січня 2024.
  8. ↑ JCMarion (2004). Strange Things Happen : Percy Mayfield (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2007.
  9. ↑ а б Joel Whitburn. Joel Whitburn's Top R & B Singles, 1942-1995. — Record Research Incorporated, 1996. — P. 38. — ISBN 978-0-89820-115-4.
  10. ↑ Gillett, Charlie. The Rise of Rock and Roll. — 2nd ed. — New York : Da Capo Press, 1996. — P. 144–146. — ISBN 0-306-80683-5.
  11. ↑ Percy Mayfield (1920-1984). Find a Grave (англ.). Процитовано 5 січня 2024.
  12. ↑ Percy Mayfield: The poet of the Blues: Video. JazzBluesNews. 12 серпня 2018.
  13. ↑ Joel Whitburn. Joel Whitburn's Pop Memories, 1890-1954: The History of American Popular Music : Compiled from America's Popular Music Charts 1890-1954. — Record Research, 1986. — P. 301. — ISBN 978-0-89820-083-6.
  14. ↑ Joel Whitburn. Joel Whitburn's Top Pop Singles 1955-2002. — Record Research, 2003. — P. 68. — ISBN 978-0-89820-155-0.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Персі_Мейфілд&oldid=43826273