Петер Прохаска

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петер Прохаска
Оригінал імені Prohászka Péter
2015 рік
2015 рік
2015 рік
Країна Угорщина Угорщина
Народження 13 січня 1992(1992-01-13) (32 роки)
Вац, Vác Districtd, Пешт, Угорщина
Титул Міжнародний майстер (2007), Гросмейстер (2010)
Рейтинг ФІДЕ 2613 (квітень 2018)
Піковий
рейтинг
2617 (жовтень 2015)

Петер Прохаска (угор. Prohászka Péter; нар. 13 січня 1992, Вац) — угорський шахіст, гросмейстер від 2010 року.

Шахова кар'єра

[ред. | ред. код]

Неодноразово представляв Угорщину на чемпіонаті Європи серед юніорів у різних вікових категоріях, завоювавши дві медалі: золоту (Херцег-Новий 2006 — ЧЄ до 14 років) і бронзову (Херцег-Новий 2008 — ЧЄ до 16 років). У своєму доробку має також дві срібні медалі на олімпійських іграх серед юніорів до 16 років (2006, 2007)[1], а також чотири медалі командного чемпіонату Європи серед юніорів до 18 років (три золоті — одна 2007 і дві 2009, а також срібну — 2008)[2]. У 2009 році став чемпіоном Угорщини серед юніорів до 20 років.

Починаючи з 2001 року щорічно бере участь у регулярних турнірах First Saturday у Будапешті, у 2006, 2008 і 2009 роках виконавши три гросмейстерські норми. 2008 року поділив 1-ше місце (разом із, зокрема, Фалько Біндріхом, Імре Херою і Янніком Пеллетьє) на турнірі за швейцарською системою в Цюриху, а 2011 року переміг (разом із, зокрема, Олександром Іпатовим, Юрієм Криворучко і Маріном Босіочичем) у Палаїохорі. У 2014 році переміг на турнірі Ikaros 2014 в Агіос-Кірікосі[3].

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 червня 2014 року, досягнувши 2585 очок займав тоді 10-те місце серед угорських шахістів[4].

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. OlimpBase. Процитовано 13 березня 2010.
  2. OlimpBase. Процитовано 13 березня 2010.
  3. Prohaszka winner of Ikaros 2014. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  4. Rating Progress Chart: Prohaszka, Peter. Процитовано 13 березня 2010.
  5. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]