Плутос
| Плутос | |
|---|---|
| грец. Πλούτος | |
 | |
| Народився |
Крит[1] |
| Батько | Ясіон[1] |
| Мати | Деметра[1] |
Плу́тос — «достаток» — давньогрецький бог багатства. Він або син Ясіона та Деметри, з яким остання лежала в полі, зораному тричі[2], або ж Гадеса та Персефони[2]. У християнстві його називають Мамоною.
У Елевсінських містеріях його розглядають як «Божественну дитину».[3]
Спочатку Плутос був хтонічним божеством, покровителем урожаю хлібних злаків. У найдавніші часи міфотворення ототожнювався з Плутоном як володарем підземних багатств.
За Гесіодом, він народився на тричі зораному полі на острові Криті. Згодом Плутоса пов'язували з Ейреною — уособленням мирного життя, що породжує багатство; з богинею долі Тіхе; з Афіною Ерганою (Покровителькою ремесла) тощо.
Згодом бог Плутос переосмислюється як уособлення багатства.
Етимологія[ред. | ред. код]
Як і багато інших персонажів грецької та римської міфології, ім'я Плутоса пов'язане з кількома англійськими словами. До них належать:
- Плутократія, що управляє заможними, і плутократ — той, хто править завдяки багатству;
- Плутономіка — вивчення управління багатством;
- Плутолатрія — «поклоніння» грошам;
- Плутоманія — надмірне прагнення до багатства.
У мистецтві[ред. | ред. код]
П'єси[ред. | ред. код]
В однойменному творі Алістофана Плутос — засліплений Зевсом старець, через що він не міг справедливо розподіляти свої дари.
Плутос:
| Зевс осліпив мене, всім вам заздрячи.
Дитиною я колись пригрозив йому, Що відвідувати стану тільки праведних, Розумних, чесних: він осліпив мене, Щоб нікого з них я розрізняти не міг. Настільки людям чесним заздрить він![4] |
Коли зір повертається до бога, він може оприділити, хто заслуговує багатства, створюючи хаос.
Каріон:
| Щасливо життя пана склалось.
А Плутоса – щасливіше значніше: Сліпий прозрів, тепер очі його сяють, З милості Асклепія-цілителя. |
Жрець:
| З тих самих пір, як Плутос знову зрячим став,
Від голоду я гину, їсти мені нічого. І це мені – жрець Зевса я спасителя! |
Кераміка[ред. | ред. код]
У давньогрецькій кераміці, незалежно від того, чи він зображений дитиною, чи ефебом, Плутос є тим, хто несе ріг достатку.
Скульптура[ред. | ред. код]
У пізніших алегоричних барельєфах Плутос зображений як немовля в обіймах Ейрени, оскільки процвітання - це дар «Миру», або в обіймах Тіхе, Фортуни Міста.
У поезії[ред. | ред. код]
Згадується у віршах Тімокреона Родоського:
| Ти, сліпий Плутос, краще б не з'являвся ні на землі, ні на морі,
але жив би собі в Тартарі і на берегах Ахерона, бо від тебе всі біди, що зазнаються людьми.[5] |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Любкер Ф. Plutus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1064.
- ↑ а б Kerényi, Carl; Manheim, Ralph (1 січня 1967). Eleusis. Princeton University Press. ISBN 978-0-691-21385-9.
- ↑ Μπάτζιου, Ανρομάχη. Οι μαρτυρίες για τη χρήση μουσικής στα Ελευσίνια Μυστήρια. Процитовано 31 липня 2020.
- ↑ , Aristophanes. (2020). Plutus. Ktoczyta.pl. ISBN 978-83-8217-316-1. OCLC 1150196164.
- ↑ Timocreon. Brill’s New Pauly. Процитовано 31 липня 2020.
Література[ред. | ред. код]
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Плутос (п'єса)