Погром у Вонсоші
Бійня у Вонсоші (погром у Вонсоші) — масова різанина представників єврейської общини містечка Вонсоша його польськими мешканцями 5 липня 1941 року. Був першим із серії масових вбивств євреїв, що відбулись в цей час у населених пунктах Північо-Західного Підляшшя (Білостокської області), найзнанішим з яких став погром у Єдвабному.
До початку Другої світової війни Вонсош входив до повіту Ґраєво (пол. Grajewo) Підляського воєводства (пол.Województwo podlaskie) Польщі — регіону, де серед польського населення був сильний вплив націоналістичних організацій ("Stronnictwo Narodowe"[1]) та римо-католицької церкви. У вересні 1939 року, згідно пакту Молотова-Ріббентроппа містечко увійшло до складу СРСР та було включено до складу новоутвореної Білостоцької області Білоруської РСР. До моменту нападу нацистської Німеччини на СРСР, комуністичним режимом було проведено серію репресій.
Німецькі війська зайняли Вонсош в перший же день нападу на СРСР — 22 червня 1941 року. За свідченнями Менахема Фінкельштейна на цей момент у містечку перебувало 1200 осіб єврейської національності включно із втікачами, котрі прибули недавно та долучились до місцевих євреїв яких початково було 800[2]; за іншими даними кількість єврейського населення була вдвічі меншою[3]. На другий тиждень після початку німецького наступу, бойові частини Вермахту залишили Вонсош. В цей час, у навколишніх містечках, в тому числі і тут, почали спонтанно виникати структури польської влади, оскільки німецька окупаційна адміністрація ще не встигла сформуватись. У Вансоші до складу такої адміністрації увійшли, крім цивільних осіб, також і представники духовенства[4]. Сформовані цією владою групи, почали розправи із особами, котрі співпрацювали з радянською владою, яка сама по собі, згідно поширеного уявлення, була особливо тісно пов'язана із євреями. Однак, згодом, вбивства поодиноких осіб, пов'язаних із комуністичною владою, переросли у акцію знищення всіх євреїв містечка загалом. Агресія наростала протягом кількох днів, У цей час єврейських жінок змушували без одягу бігати вулицями та удень публічно було вбито кількох чоловіків[5].
5 липня в ніч на неділю 6 липня, відбулось масове вбивство євреїв[6] у їх будинках. Містечко було оточене спеціально відібраними групами поляків, а на дорогах розставлені чатові, для повернення втікаючих від погрому. Для вбивств не використовували вогнепальної зброї, головним знаряддям служили: кілки, палки, металева залізнична противага для ударів у голову; використовувались також ножі та багнети, сокири і пилки[4]. За свідченням Менахема Фінкельштейна, яке, згодом підтримав дослідник убивств євреїв на Підляшші доктор Мірослав Тричик, таким способом було позбавлено життя майже всіх 1200 осіб єврейської національності включно з їхніми дітьми. За свідченнями Станіслава Ромотовского - мешканця сусіднього Радзілува, тіла вивозили за місто складаючи на вози, вулиці були залиті кров'ю, що стікала з них[7]. Німці, прибувши у містечко знайшли тут лише 15 живих євреїв, яких помістили під охорону новоствореної жандармерії[3]. Через п'ять днів після бійні, деякі мешканці Вонсоша брали участь у єврейському погромі у сусідньому містечку Єдвабному.
- ↑ Daniela Wołos (2016) Polacy mordowali nie tylko w Jedwabnem. Trzy pogromy, których powinniśmy się wstydzić, Wąsosz Відвідано:12.11.2017
- ↑ Menachem Finkelsztajn Extermination of Jews in the Districts of Grajewo and Lomza in July, 1941, P 232 Відвідано:10.11.2017
- ↑ а б Abraham Wein, ed. (1989) Pinkas hakehillot Polin Jerusalem: Yad Vashem [Архівовано 2007-09-27 у Wayback Machine.] Відвідано: 10.11.2017
- ↑ а б Mirosław Tryczyk. Nie tylko Jedwabne… «Miasta śmierci» na Podlasiu. «Polacy stopniowo uczyli się zabijać Żydów» Відвідано: 10.11.2017
- ↑ Mirosław Tryczyk (2015) «Łopatą, sztachetą, kijem» Newsweek Polska Відвідано: 10.11.2017
- ↑ Markusz Katarzyna (2014) Mord w Wąsoszu jewish.org.pl [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] Відвідано 11.11.2017
- ↑ Bikont А (2001) They Had Vodka, Weapons and Hate Gazeta Wyborcza June 16/17 Відвідано: 14.11.2017