Поночовний Артем Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артем Поночовний
Поночовний Артем Леонідович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження1 серпня 1987(1987-08-01)
м. Нікополь, Дніпропетровська область, Україна
Смерть25 березня 2022(2022-03-25) (34 роки)
на Харківщині
(у ході бойових дій)
Національністьукраїнець
Alma MaterУкраїнський державний університет науки і технологій
Військова служба
Роки служби2014—2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 92 ОМБр
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Поночовний.

Артем Леонідович Поночовний — старший солдат підрозділу Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну.

Зовнішні відеофайли
Нікополь простився з Героєм Артемом Поночовним (30 березня 2022)

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1 серпня 1987 року в м. Нікополі на Дніпропетровщині.

З початком бойових дій на сході України приєднався до Збройних Сил України ще у 2014 році та обороняв рідну країну у складі 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка.

З 2018 року навчався на Нікопольському факультеті Українського державного університету науки і технологій (УДУНТ) (група МЕ915-17). У червні 2022 року мав захистити диплом бакалавра. З початком російського вторгнення в Україну проходив військову службу на передовій.

Загинув 25 березня 2022 року в боях за м. Харків. Прощання із загиблим проходило 30 березня 2022 року в Храмі святого правовірного Петра Калнишевського у м. Нікополі[1][2][3].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден За мужність III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Трофімова, Юлія (29 березня 2022). У боях за Україну загинули двоє військовослужбовців з Дніпропетровщини. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  2. ↑ Світла пам’ять Захиснику України!. Інститут промислових та бізнес технологій УДУНТ. Офіційний сайт (укр.). 29 березня 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  3. ↑ Бойко, Даша (30 березня 2022). Нікополь простився з Героєм Артемом Поночовним, який захищав Україну від окупанта. Нікополь.city (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  4. ↑ Президент України нагородив ще майже 250 воїнів, понад 40 – посмертно. armyinform.com.ua (укр.). 27 квітня 2022. Процитовано 10 липня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Поночовний_Артем_Леонідович&oldid=39936397