Попов Микола Іванович (військовий)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Попов Микола Іванович
Народився2 грудня 1930(1930-12-02)
село Бєловка, тепер Богатовського району Самарської області Російська Федерація
Помер16 липня 2008(2008-07-16) (77 років)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьвоєначальник
Alma materВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
УчасникВійна в Афганістані 1979—1989
Військове званнягенерал армії
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» II ступеня Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» медаль «У пам’ять 850-річчя Москви» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За зміцнення бойової співдружності» медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня медаль «За бездоганну службу» III ступеня Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»

Микола Іванович Попов (2 грудня 1930(19301202), село Бєловка, тепер Богатовського району Самарської області Російська Федерація — 16 липня 2008, місто Москва) — радянський військовий діяч, командувач військ Сибірського і Туркестанського військових округів, головнокомандувач військ Південного напрямку, генерал армії (16.02.1988). Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

З 1948 року — в Радянській армії. У 1948—1951 роках — курсант Саратовського танкового училища. У 1951—1955 роках — командир танкового взводу.

Член КПРС з 1953 року.

У 1955—1959 роках — командир навчальної роти окремого танкового батальйону.

У 1959—1961 роках — слухач Військової академії бронетанкових військ.

У 1961—1963 роках — командир танкового батальйону, в 1963—1965 роках — заступник командира танкового полку. У 1965—1968 роках — командир навчального танкового полку в Уральському військовому окрузі.

У 1968—1970 роках — слухач Військової академії Генерального штабу Збройних сил СРСР імені Ворошилова.

У липні 1970 — серпні 1973 року — командир 45-ї гвардійської мотострілецької дивізії.

У серпні 1973 — липні 1975 року — начальник штабу — 1-й заступник командувача 1-ї гвардійської танкової армії.

У липні 1975 — квітні 1979 року — командувач 1-ї гвардійської танкової Червонопрапорної армії Групи радянських військ у Німеччині (штаб армії — в місті Дрезден).

У 1978 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу.

У квітні 1979 — жовтні 1981 року — начальник штабу — 1-й заступник командувача військ Далекосхідного військового округу.

У жовтні 1981 — вересні 1984 року — командувач військ Сибірського військового округу.

У вересні 1984 — січні 1989 року — командувач військ Туркестанського військового округу. Брав участь у керівництві бойовими діями Обмеженого контингенту радянських військ в Демократичній Республіці Афганістан.

У січні 1989 — березні 1992 року — головнокомандувач військ Південного напрямку. У березні — червні 1992 року — командувач військ Південного напрямку.

З червня 1992 року — у відставці в Москві.

Помер 16 липня 2008 року. Похований у Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Військові звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]