Привид блукає Європою
Привид ходить по Європі | |
|---|---|
| рос. Призрак бродит по Европе | |
 Оригінальний постер до фільму | |
| Жанр | революційна драма, фантастика |
| Режисер | Володимир Гардін |
| Сценарист | Георгій Тасін |
| На основі | «Маска Червоної Смерті» Едгара Аллана По |
| У головних ролях | Олег Фреліх Зоя Баранцевич Іона Таланов |
| Оператор | Борис Завелєв |
| Художник | Володимир Єгоров |
| Кінокомпанія | Ялтинська кінофабрика ВУФКУ |
| Тривалість | 96 хв., 2630 м |
| Мова | українські/російські інтертитри |
| Країна | УРСР |
| Рік | 1923 |
| Дата виходу | 13 лютого 1923[1] |
| IMDb | ID 0230662 |
«Привид ходить по Європі» (рос. Призрак бродит по Европе) — художній фільм 1923 року, поставлений режисером Володимиром Гардіним на Ялтинській кінофабриці ВУФКУ за мотивами оповідання Едгара Аллана По «Маска Червоної Смерті» (1842).
Дія фільму відбувається у вигаданій державі.
У країні назрівають революційні події. Імператор залишає столицю й поселяється в одному з віддалених куточків країни. Під час прогулянки він зустрічає пастушку, дочку рибалки, засланого за участь в революційному русі. Пастушка та імператор закохуються одне в одного. Дізнавшись про це, ображена імператриця зав'язує любовну інтригу з міністром імператорського двору.
Тимчасом імператора починають долати кошмари. Йому здається, що повсталі маси спрямують до двору для розправи з ним. Імператор посилає гінця в столицю. Повернувшись, той повідомляє, що в столиці народ захопив владу. У припадку гніву імператор вбиває гінця. Батько пастушки виявляє в паперах убитого повідомлення про революцію, що сталася в країні. Він закликає рибалок навколишніх селищ до повстання. Виконуючи доручення змовників, пастушка під час балу в палаці своїм танцем відволікає увагу охорони, а група рибалок на чолі з її батьком підпалює палац. Імператор і пастушка гинуть у вогні пожежі.[1]
| • Олег Фреліх | … | імператор |
| • Зоя Баранцевич | … | імператриця |
| • Іона Таланов | … | камергер |
| • Лідія Іскрицька | … | Елька, молода рибачка |
| • Василь Ковригін | … | її батько, старий моряк |
| • Іван Капралов | … | льотчик |
| • Володимир Єгоров | … | Похмурий |
| • Карл Томський | … | |
| • Євген Грязнов | … |
- Фільм, який був другою постановкою ВУФКУ, був проданий в РРФСР і Німеччину.
- Фільм Зберігається в Держфільмофонді Росії і Національному центрі Олександра Довженка без титрів.[2]
- Советские художественные фильмы. Аннотированный каталог (1918-1935). — М. : Искусство, 1961. — Т. 1. — С. 35. — 3000 прим.(рос.)
- Миславський В. Н. Фактографічна історія кіно в Україні. 1896-1930. — Харків : «Дім Реклами», 2016. — Т. 1. — С. 189-191. — 50 прим. — ISBN 978-966-2149-55-5.(рос.)
|
