Національний центр Олександра Довженка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний центр Олександра Довженка

Dovzhenko Centre building.JPG

Головний корпус Довженко-Центру, східний фасад
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Тип фільмотека і місце проведення заходу[d]
Адреса Київ, вул. Васильківська 1
Телефон (044) 201 65 74
Засновано 1994
Зібрання
Обсяг фондів

5000+ фільмів

51 667 од.зб. фільмів (2017)
Інші відомості
Директор Іван Козленко
Штат 50
Площа приміщень 14 500 кв м
Веб-сайт dovzhenkocentre.org

Національний центр Олександра Довженка (також Довженко-Центр) — державний фільмофонд України, аудіовізуальний архів, що забезпечує збереження, дослідження, популяризацію та реставрацію національної кіноспадщини. Перебуває в сфері управління Міністерства культури України. Є закладом культури, суб'єктом кінематографії та видавничої справи. Член Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF).   

Історія[ред.ред. код]

Національний центр Олександра Довженка створено 10 вересня 1994 року як державну бюджетну установу Указом Президента України «Про заходи щодо відзначення 100-річчя від дня народження Олександра Довженка». 2000 року внаслідок реорганізації Центр об'єднано з ліквідованою Київською кінокопіювальною фабрикою (засн. в 1948 році), на території котрої він розмішувався з 1996 року та правонаступником котрої став. Фільмофонд фабрики ліг в основу колекції фільмів Центру.

В 2007 році частину нерухомого майна, що перебувало на балансі Центру, відчужено та продано на аукціоні. За виручені кошти проведено модернізацію виробництва: закуплено нове кінокопіювальне та кінопроявлювальне обладнання DEBRI та CTM. Модернізована плівкова кінолабораторія, єдина в Україні, введена в експлуатацію в 2012 році. В 2013 році здійснено переміщення фільмофонду до головного корпусу Центру в спеціально облаштовані приміщення, устатковані системами клімат-контролю.

З 2011 року Центр отримує державну фінансову підтримку з державного бюджету від Міністерства культури України через Державне агентство України з питань кіно.

В 2015 році розпочато реформування Центру, що передбачає його перетворення з промислового підприємства на культурну установу. Концепція розвитку Центру, представлена громадськості в 2015 році, передбачає створення на базі Центру культурного кластеру. В 2015 році в структурі Центру утворено Музей кіно з експозиційною площею понад 1000 кв. м. В 2017 створено новий підрозділ — Медіатеку; кінолабораторію доукомплектовано цифровою реставраційною ланкою.

Місія[ред.ред. код]

Довженко-Центр опікується збереженням, відновленням, вивченням та популяризацією національної кіноспадщини України. Здійснює наукові дослідження в галузі кінематографії, провадить видавничу та виставкову діяльність, забезпечує промоцію та дистрибуцію національних фільмів. Згідно з Законом України «Про кінематографію» вихідні матеріали всіх українських стрічок, створених (в тому числі частково) державним коштом, надходять на зберігання до Центру для довічного зберігання.

Структура та Фонди[ред.ред. код]

В результаті реструктуризації 2017 року в структурі Центру утворено кілька профільних підрозділів: Фільмофонд (в складі фільмосховища та кінолабораторії), Кіноархів, Музей кіно та Медіатека.

Dovzhenko Centre logo.jpg

Фільмофонд Центру особливо активно формувався в 1998—2001 роках, коли крім фільмів з колекції Київської кінокопіювальної фабрики, він поповнився фільмофондами державних кіностудій (Національної кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка, Національної кінематеки, Укркінохроніки) та — частково — фільмами українського виробництва з колекції ліквідованого «Совекспортфільму». В 2003—2010 роках здійснювались закупки українських фільмів в Госфильмофонді Росії. В 2012—2013 роках Центру були передані фільмофонди кіностудії Укранімафільм, Маріупольського обласного кінопрокату та колекція американських освітньо-пропагандистських фільмів з архіву Києво-Могилянської академії. Перманентно здійснюється поповнення фільмофонду новими та реставрованими національними фільмами, завершеними виробництвом, та фільмами з приватних колекцій.

Станом на 2017 рік у фільмофонді Центру зберігається 51 667 одиниць зберігання кінофільмів (понад 5 000 найменувань кінотворів) — художніх, анімаційних, документальних та науково-популярних фільмів здебільшого українського виробництва. Більшість із них представлені на вихідних матеріалах — негативних та дубль-негативних 35 мм плівках, решта — на позитивних плівках та цифрових носіях. Крім фільмових матеріалів у фільмофонді зберігається також фонд діалогових аркушів та субтитрів.

Фільмофонд Центру визнано національним культурним надбанням. Частина фільмофонду віднесена до Національного архівного фонду України.

Кіноархівний фонд Центру складається з фонду особових документів, фонду кіноафіш та кіноплакатів, фотофонду, бібліотечного фонду тощо. Триває формування музейної колекції Центру.

Діяльність[ред.ред. код]

Запрошення на пеформанс серії «КОЛО ДЗИГИ»

Протягом 2007—2010 та 2011—2014 років Центр Довженка здійснював програму реставрації українського кінематографа, в рамках котрої відреставровано десятки фільмів 1920-1980-х років, зокрема колекції фільмів Олександра Довженка, Івана Миколайчука, Юрія Іллєнка, раннього українського кіноавангарду (серія «Коло Дзиґи»), фільмів про Чорнобильську катастрофу та інші, згодом видані на dvd.

Центр провадить активну культурну та популяризаційну діяльність. Зокрема, неодноразово був організатором національних стендів на кіноринках Каннського, Берлінського, Карловарського міжнародних кінофестивалів, ретроспектив в Україні та закордоном. Серед відомих серійних культурних проектів Центру — національний кінопрокат кращих українських короткометражних фільмів року «Українська нова хвиля», покази реставрованих українських фільмів з музичним супроводом наживо «Коло Дзиґи», освітній проект «Культурфільм», фестиваль німого кіно та сучасної музики «Німі ночі», щорічна національна ретроспектива ОМКФ.

В 2011—2017 роках видано низку щорічних каталогів українських фільмів, серію фотоальбомів («Кінооко»), дослідницьких розвідок та монографій.

В 2017 році Центр також став ініціатором створення на своїй базі театральної платформи для незалежних театрів.

Керівники[ред.ред. код]

Мандрика Володимир Андрійович, 2000—2011

Чміль Ганна Павлівна (в.о.), 2010—2011

Іванова (Федорчук) Вероніка Олександрівна (в.о.), 2011—2014

Козленко Іван Васильович, 2014—2015

Хомутовська Капітоліна Дмитрівна (в.о.), 2015

Козленко Іван Васильович, 2016 -

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]