Прутівська сільська рада (Романівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прутівська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область Волинська округа
Київська область
Житомирська область
Район Червоноармійський район
Довбишський район
Романівський район
Адм. центр с. Прутівка
Утворена 1923 року
Ліквідована 17 липня 2020 року
Код КОАТУУ 1821484000
Облікова картка Прутівська сільська рада 
Склад
Кількість членів 15
Голова ради Терещук Олександр Григорович
Територія та населення
Площа 31,45 км²
Населення 721
Густота 22,93 осіб/км²
Населені пункти 6
Контактні дані
Адреса вул. Центральна, 4, с. Прутівка, Романівський р-н, Житомирська обл., 13010
Мапа

Прутівська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Червоноармійському (Пулинському), Довбишському (Мархлевському, Щорському), Романівському (Дзержинському) районах Волинської округи, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Прутівка.

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Сільській раді підпорядковані населені пункти:

Населення

[ред. | ред. код]

Кількість населення ради станом на 1923 рік становила 2 092 особи, кількість дворів — 368[1].

Кількість населення сільської ради станом на 1924 рік становила 1 016 осіб[2].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради станом на 12 січня 1989 року становила 783 особи.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 721 особу[3].

Склад ради

[ред. | ред. код]

Рада складалася з 15 депутатів та голови.

Історія

[ред. | ред. код]

Створена 1923 року в складі сіл Білки, Гута-Осична (згодом — Осично), Протівка (Прутівка) та колонії Прутівка Пулинської волості Житомирського повіту Волинської губернії. 1 вересня 1925 року в кол. Прутівка (згодом — Новопрутівка) утворена окрему Прутівську (згодом — Ново-Прутівська) німецьку сільську раду Довбишського району. На 1 жовтня 1941 року с. Осичне значилося у підпорядкованні Шереметівської сільської ради Щорського району Житомирської області[4].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Довбишського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Білки та Прутівка[5].

11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», підпорядковано с. Костянтинівка ліквідованої Костянтинівської та села Новопрутівка й Новохатки ліквідованої Ново-Прутівської сільської ради Довбишського району. 29 квітня 1958 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому «Про внесення змін в адміністративно-територіальний поділ Дзержинського і Ємільчинського районів», підпорядковано с. Жовтий Брід Соболівської сільської ради Дзержинського району[4].

На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Дзержинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Білки, Жовтий Брід, Костянтинівка, Новопрутівка, Новохатки та Прутівка[6].

Виключена з облікових даних 17 липня 2020 року[7]. Територію та населені пункти ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Романівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області[8].

Входила до складу Червоноармійського (Пулинського, 7.03.1923 р., 17.10.1935 р.), Довбишського (Мархлевського, Щорського, 1.09.1925 р., 14.05.1939 р.) та Романівського (Дзержинського, 28.11.1957 р.) районів[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (рос.). Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 146. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 1 лютого 2024.
  2. Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 1 лютого 2024.
  3. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 1 лютого 2024.
  4. а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 105, 185, 549, 557. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 31 січня 2024.
  5. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 170. Процитовано 28 січня 2024.
  6. Шелягин А. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 134. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 1 лютого 2024.
  7. Картка ради на сайті Верховної Ради України
  8. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 30 січня 2024.