Пустовойт Василь Степанович

Василь Пустовойт
Народився	2 (14) січня 1886(1886-01-14) с. Таранівка
Помер	11 жовтня 1972(1972-10-11) (86 років) Краснодар
Поховання	Слов'янський цвинтар (Краснодар)d
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	вчений
Галузь	селекція
Alma mater	Кубанський державний аграрний університет
Науковий ступінь	доктор сільськогосподарських наук
Заклад	Кубанський державний аграрний університет
Членство	Академія наук СРСР і ВАСГНІЛ
Партія	КПРС
Батько	Степан Пустовойт
Діти	Галина Пустовойт
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Пустово́йт Васи́ль Степа́нович (2 (14) січня 1886(18860114) —11 жовтня 1972) — український селекціонер, лауреат Державної і Ленінської премій, академік, двічі Герой Соціалістичної праці.

Життєпис

Народився 2 січня 1886 року у с. Таранівка Зміївського повіту Харківської губернії (тепер Зміївський район Харківської області). Походив з селянської родини. Закінчив Зміївське міське училище. У 1907 році — Харківське землеробське училище, у 1908 році — педагогічний клас при Харківському землеробському училищі. У 1908—1918 роках викладав у Кубанській військовій сільськогосподарській школі (м. Катеринодар, тепер м.Краснодар, Російська Федерація), з 1909 року — помічник управителя школи. Водночас працював агрономом у станиці Петропавлівська (тепер — Курганинського району Краснодарського краю). У 1912 році організував дослідно-селекційне поле «Круглик».

У 1918—1924 роках був викладачем Кубанського сільськогосподарського технікуму. У 1926 році закінчив Кубанський сільськогосподарський інститут. Водночас, з 1924 року, є керівником селекційної станції олійних культур. У 1926—1930 роках Василя Пустовойта призначають завідувачем кафедри генетики, селекції й насінництва Кубанського сільськогосподарського інституту.

У 1930 році заарештовано за сфабрикованим звинуваченням, засуджений до десятирічного ув'язнення. У 1934 році достроково звільнений і призначений директором Центрального дослідного поля Карагандинського табору (тепер Республіка Казахстан).

З 1936 року до кінця життя був завідувачем відділу селекції й насінництва олійних культур і лабораторії селекції соняшника Всесоюзного науково-дослідного інституту олійних культур (м. Краснодар). Помер 11 жовтня 1972 року у м. Краснодар, похований на Слов'янському кладовищі.

Звання

З 1956 року — академік ВАСГНІЛ, у 1960 року — доктор сільськогосподарських наук, 1964 року — член Академії наук СРСР, з 1969 року — заслужений діяч науки РРФСР.

У 1946 році стає лауреатом Сталінської премії, 1959 року — Ленінської премії. У 1957 та 1963 році отримував звання Героя Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради РРФСР 3−5-го і 8-го скликань (у 1950—1952 і з 1972).

Розробки та праці

Працював над питаннями біології, селекції, агротехніки соняшника. Вивів 34 нові високоолійні сорти соняшника («Круглик А-14», «Передовик», «Салют» та ін.), розробив нову систему насінництва соняшника, базовану на щорічному сортооновленні.

Наукові праці: «Вирощування олійного соняшника» (1916 рік), «Соняшник і його вирощування на Кубані» (1926 рік), «Селекція соняшника» (1940 рік), «Олійні та ефіроолійні культури» (1963 рік), «Посібник із селекції й насінництва олійних культур» (1967 рік), «Прийоми вирощування насіння соняшника» (1969 рік).

Джерела

• Биологи: Биографический справочник. К., «Наукова думка», 1984.
• http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=11969 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]