Підляське воєводство (1816—1837)
| Підляське воєводство | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1816 |
|---|---|
| Країна |
 Російська імперія |
| Столиця | Седльці |
| Адміністративна одиниця | Королівство Польське |
| На заміну | Седлецький департамент |
| Час/дата припинення існування | 1837 |
 | |
Координати: 52°09′54″ пн. ш. 22°16′51″ сх. д. / 52.16510000002777758° пн. ш. 22.28110000002777724° сх. д.
Підляське воєводство (пол. województwo podlaskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського у складі Російської імперії у 1816—1837 роках. Адміністративним центром був Сідлець.
Положення[ред. | ред. код]
Воєводство обіймало площу 252 милі²[1]. Лежало на південній частині історичного Підляшшя[1]. Зі заходу по Віслі межувало з Мазовецьким і Сандомирським воєводствомами, на півночі — з Плоцьким воєводством, на півдні — з Люблінським воєводством, на сході по Бугу — з Білостоцькою областю, Гродненською та Волинської губерніями[1][2].
Історія[ред. | ред. код]
Воєводство утворене згідно з розпорядженням намісника Королівства Польського Юзефа Зайончека від 16 січня 1816 року[3]. Станом на 1825 рік, від Підляського воєводства участь у Сеймі Королівства Польського брало 9 послів і 4 депутатів[2]. У 1837 році Підляське воєводство перетворене на Підляську губернію[4].
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Адміністративним центром було місто Сідлець[1]. Воєводство складалося з 4 областей, які ділилися на 9 повітів[3][5]:
- Сідлецька область
- Більська область
- Радинська область
- Луківська область
Населення[ред. | ред. код]
У селах у Більському та Володавському повітах понад Бугом проживало українське населення греко-католицького віросповідання[2].
На 1826 рік у воєводстві проживало 341 559 осіб, з них у Сідлецькій області — 76 861 особа, у Більській — 83 089, у Радинській — 95 872, у Луківській — 85 537[5]. За іншими даними у 1826 році чисельність населення становила 347 360 осіб, міст було 45, сіл і селищ 1678, димів 50 422[6]. Станом на 1826 рік у воєводстві налічувалося 120 парафіяльних греко-католицьких церков і 115 парафіяльних римо-католицьких костелів (11 деканатів), за областями[5]:
| Область | Церков | Костелів |
|---|---|---|
| Сідлецька область | 14 | 31 |
| Більська область | 44 | 25 |
| Радинська область | 62 | 18 |
| Луківська область | - | 39 |
Господарство[ред. | ред. код]
Станом на 1827 рік у воєводстві налічувалося 18 158 волок орної землі, 3449 волок під луками, 19 010 під лісами, 3034 волок під городами, 4480 волок під забудовою і дорогами, 34 627 волок під пасовиськами, водоймами, болотами[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Słowaczyński J. Podlaskie Województwo // Polska w kształcie dykcyonarza historyczno-statystyczno-jeograficznego. — Paryż : W ksie̜g. i druk. polskiej, 1838. — С. xxjjj, 343. (пол.)
- ↑ а б в Plater S. Jeografia wschodniéy części Europy czyli opis krajów: przez wielorakie narody sławiańskie zamieszkanych : obeymujący Prussy, Xięztwo Poznańskie, Szląsk Pruski, Gallicyą, Rzeczpospolitę Krakowską, Krolestwo Polskie, i Litwę. — w Wrocławiu : u Wilhelma Bogumiła Korna, 1825. — С. 180-181. (пол.)
- ↑ а б [1] Kuryer Litewski. Nr. 10 (2.02.1816). S. 2., № 11 (5.02.1816). S. 2-3 (пол.)
- ↑ Ясь О. В. Царство Польське // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 445. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ а б в г Mappa jeneralna województwa podlaskiego ułozona według naylepszych źródeł przez Juliusza Colberg. 1827. — Warszawa : w Instytucie Litogr. Szkol, 1827. (пол.) (фр.)
- ↑ Wiadomości statystyczne o Polszcze // Konrad: broszura ogłoszona w Paryżu. — Paryż, 15.01.1833. — С. 5. (Pamiętnik emigracji, wyd. przez M. Podczaszyńskiego) (пол.)
Література[ред. | ред. код]
- Tabella miast, wsi, osad, Królestwa Polskiego : z wyrażeniem ich położenia i ludności. — Warszawa : w drukarni Łątkiewicza przy ulicy Senatorskiéy Nro 467, 1827. — Т. 1: A - Ł. (пол.)
