Підотимод
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Підотимод
| |
Систематизована назва за IUPAC | |
(4R)-3-(5-oxo-L-prolyl)-1,3-thiazolidine-4-carboxylic acid | |
Класифікація | |
ATC-код | L03 |
PubChem | |
CAS | 121808-62-6 |
DrugBank | |
Хімічна структура | |
Формула | C9H12N2O4S |
Мол. маса | 244,26758 г/моль |
Фармакокінетика | |
Біодоступність | 45 % |
Метаболізм | Не метаболізує |
Період напіввиведення | 4 год. |
Екскреція | Нирки |
Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ІМУНОРИКС, «Доппель Фармацеутіці Срл»,Італія UA/9638/01/01 08.05.2014—08/05/2019 |
Підотимод (англ. Pidotimod, лат. Pidotimodum) — синтетичний лікарський препарат, який за своєю хімічною будовою є похідним тіазолідину[1], та має імуностимулюючу дію.[1][2] Підотимод застосовується перорально.[3][4] Підотимод уперше синтезований у 1984 році в Італії в лабораторії компанії «Poli Industria Chimica».[5]
Підотимод — синтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною будовою є похідним тіазолідину. Механізм дії підотимоду полягає в індукуванні дозрівання Т-лімфоцитів, а також у стимулюванні макрофагів, які відповідають за поглинання антигену та його наявності на мембрані для антигенів гістосумісності. Ці властивості препарату сприяють посиленню імунного, клітинного та гуморального імунітету, посиленню продукуванню антитіл та цитокінів, що в кінцевому підсумку призводить до покращення захисту організму від інфекційних агентів.[3][4] При застосуванні підотимоду підвищується вміст у плазмі крові інтерлейкіну-2 та рівень експресії гену інтерлейкіну-2, ФНП-α та оксиду азоту, збільшується продукція супероксид-аніонів, стимулюється хемотаксис і фагоцитоз, покращується функціональна активність як T-, так і B-лімфоцитів, а також знижується активність апоптозу.[1][2][3] Окрім того, згідно даних клінічних досліджень, є ознаки синергізму препарату із бета-лактамними антибіотиками.[2] Підотимод застосовується для лікування та профілактики інфекційних захворювань дихальної та сечової систем[3][4], і під час клінічних досліджень спостерігалось зниження тривалості, важкості, а також частоти цих інфекцій.[1][2][5]
Підотимод швидко і добре всмоктується після перорального застосування, проте біодоступність препарату становить лише 45 %. Максимальна концентрація препарату досягається протягом 1,5 години після прийому препарату. Підотимод погано зв'язується з білками плазми крові. Препарат не метаболізується, виводиться з організму із сечею в незміненому вигляді. Період напіввиведення підотимоду стнвить 4 години, і цей час не змінюється при порушеннях функції печінки та нирок.[3][4]
Підотимод застосовують для стимуляції встановленого зниження клітинного імунітету на тлі інфекцій дихальної або сечової систем.[3][4]
При застосуванні підотимоду дуже рідко спостерігаються наступні побічні ефекти: шкірний висип. свербіж шкіри, кропив'янка, набряк губ, алергічний дерматит,нудота, діарея, біль у животі, увеїт, геморагічний васкуліт.[3][4]
Підотимод протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, дітям у віці до 3 років. Препарат не рекомендований до застосування при вагітності та годуванні грудьми.[3][4]
Підотимод випускається у вигляді розчину для перорального застосування у флаконах по 7 мл із вмістом діючої речовини по 400 мг.[3][6]
- ↑ а б в г Имунорикс (Пидотимод): новые возможности иммунотерапии [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г Пидотимод: механизм действия и эффективность при респираторных инфекциях [Архівовано 25 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к ІМУНОРИКС розчин оральний. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 29 квітня 2018.
- ↑ а б в г д е ж http://www.vidal.ru/drugs/molecule/1854 [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Du XF, Jiang CZ, Wu CF, Won EK, Choung SY (Вересень 2008). Synergistic immunostimulating activity of pidotimod and red ginseng acidic polysaccharide against cyclophosphamide-induced immunosuppression. Archives of pharmacal research. 31 (9): 1153—9. doi:10.1007/s12272-001-1282-6. PMID 18806958. (англ.)
- ↑ https://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/1854 [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)