Геморагічний васкуліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Геморагічний васкуліт
Purpura.jpg
Типовий прояв пурпури на стегні
МКХ-10 D69.0
(ILDS D69.010)
МКХ-9 287.0
OMIM 600807
DiseasesDB 5705
MedlinePlus 000425
eMedicine derm/177 emerg/767

emerg/845 ped/3020

Геморагічний васкуліт (капіляротоксикоз, хвороба Шенлейна-Геноха, анафілактоїдна пурпура, атромбопенічна пурпура) – системне ураження капілярів, артеріол, венул, головним чином шкіри, суглобів, черевної порожнини та нирок. Геморагічний васкуліт найбільш характерний для вікової групи до 20 років.

Патогенез[ред.ред. код]

Велику роль у виникненні геморагічного васкуліту відіграють інфекції, особливо ангіна, грип, ревматизм, туберкульоз, а також введення вакцин та сироваток. Рідше захворювання розвивається на фоні харчової та лікарської непереносимості, переохолодження та інших несприятливих впливів зовнішнього середовища.

Найвірогіднішим визнається імунний генез (алергійна реакція) – пошкодження ендотелію судинної стінки (невеликих судин) циркулюючими імунними комплексами з гіперергійною судинною реакцією, що супроводжується розвитком мікротромбозів та геморагій. Також в основі патогенезу лежить підвищена секреція Ig A.

Симптоми[ред.ред. код]

Важкий випадок геморагічного васкуліту на нозі та руці дитини.

Хвороба проявляється пальпованою пурпурою на розгинальних поверхнях рук і ніг, сідницях, поліартралгією (чи поліартритом ), переймоподібним болем в животі і гематурією внаслідок осередкового гломерулонефриту. Незважаючи на геморагічний висип, показники коагулограми залишаються нормальними. ОПН рідкісна, в 5-10% випадків розвивається хронічний гломерулонефрит.

У хворих відзначаються лихоманка, артралгія (зазвичай в колінних і гомілковостопних суглобах), біль в животі, шлунково-кишкові кровотечі, нефрит. Методом прямої імунофлюоресценції в стінках судин дерми виявляють відкладення IgA. Висипання локалізуються на ногах і сідницях. Часті скарги на біль в животі. Іноді відзначаються гематурія і протеїнурія, у 10% хворих розвивається артеріальна гіпертонія. Найчастіше загострення буває єдиним в житті і захворювання проходить безслідно, рідше впродовж життя виникають ще 2-3 загострення. Друге загострення виникає, як правило, впродовж 2 років після першого і нерідко проявляється тільки геморагічним висипом. ХПН спостерігається рідко.

Захворювання проявляється

У деяких хворих головним у клінічній картині є ураження судин черевної порожнини з різким болем у животі, шлунково-кишковою кровотечею.

Нерідко також розвивається геморагічний гломерулонефрит з можливим переходом у хронічний нефрит з прогресуючою нирковою недостатністю. Рідко спостерігаються ураження ЦНС, геморагічні пневмонії та полісерозити.

Хвороба протікає з періодичними загостреннями та зрідка тривалими ремісіями. Прогноз визначається розвитком нефрита та прогресуванням хронічної уремії.

Лікування[ред.ред. код]

У гострий період – госпіталізація, ліжковий або напівліжковий режим, введення новокаїну до 200 мл 0,25% розчину в/в крапельно, призначення супрастина, димедрола, аскорбінової кислоти з рутином. Лікування хвороби Шенлейна-Геноха проводиться в умовах стаціонару. Важливе дотримання строгої дієти з виключенням усіх потужних алергенів і тієї їжі, яку хворий достовірно не переносить.

Антибіотики протипоказані, оскільки їх застосування спричиняє за собою частий розвиток алергічних реакцій.

Антигістамінні препарати потрібного ефекту не приносять.

Прибігають в основному до призначення глюкокортикостероїдних і цитостатичних препаратів.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Довідник фельдшера/під ред. А.Н.Шабанова. - 4-е вид., стереотип. - М.: Медицина, 1984.
  2. Олена Кондратенко. Геморагічний васкуліт (хвороба Шенлейна-Геноха). - стаття на ВебМед (www.webmed.com.ua), 06.09.2011.