Рада революційного командування Єгипту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рада революційного командування
(РРК)
مجلس قيادة ثورة


Члени РРК 1953 року. Справа наліво: генерал Мухаммед Наґіб, майор Абдель Хакім Амер (стоїть), підполковник Ґамаль Абдель Насер (сидить), майор Мохаммед Камаль ед-Дін Хуссейн (стоїть), майор Абдель Латіф аль-Богдаді, підполковник Анвар Садат, Юсеф Седдик, підполковник Закарія Мохі ед-Дін
Загальна інформація
КраїнаЄгипет
Дата створення23 липня 1952
Дата скасування23 червня 1956
Штаб-квартираКаїр
Прем'єр-міністр, Президент Єгиптугенерал Магомет Наґіб (1952-1954)
Президент Єгиптупідполковник Ґамаль Абдель Насер (1954-1956)
Підвідомчі органиРада міністрів Єгипту

Рада революційного командування Єгипту (араб. مجلس قيادة ثورة‎) — вищий орган державної влади Єгипту у 19531956 роках. Була започаткована невдовзі після Липневої революції 1952 року. Складалась в основному з членів виконкому організації «Вільні офіцери».

Склад Ради

[ред. | ред. код]
Порядок Портрет Ім'я Звання та посада у липні 1952 року Обрання до складу Ради Відставка Державний пост у 1952—1956 роках
Єгипетське королівство до 18 червня 1953 року
المملكة المصرية
Республіка Єгипет з 18 червня 1953 року
جمهورية مصر
1. Магомет Наґіб, Голова РРК (1952—1954)
генерал-майор піхоти, у липні 1952 року — командувач Південного округу, Манкабад[1]. 15 серпня 1952 1954 Президент Єгипту (1953—1954)
2. Ґамаль Абдель Насер, Віце-голова РРК, Голова РРК (1954—1956)
підполковник, викладач Штабного коледжу, Каїр 23 липня 1952 23 червня 1956 Президент Єгипту з 1954 року
3. Абдель Гакім Амер, член РРК
майор піхоти, округ Ель-Аріш, генерал-майор з 1953 року 23 липня 1952 23 червня 1956 військовий міністр з 1954 року
4. Абдель Латіф аль-Баґдаді, член РРК
підполковник ВПС, Каїр 23 липня 1952 23 червня 1956 Військовий міністр Єгипту (1953—1954)
5. Анвар Садат, член РРК
підполковник військ зв'язку, Рафах, округ Ель-Аріш 23 липня 1952 23 червня 1956 Державний міністр з 1954 року
6. Камаль аль-Дін Гусейн, член РРК
підполковник артилерії, викладач Штабного коледжу, Каїр 23 липня 1952 23 червня 1956
7. Халед Могі ед-Дін, член РРК
майор бронекінноти, Каїр 23 липня 1952 1 квітня 1954
8. Ґамаль Салем, член РРК
підполковник ВПС, округ Ель-Аріш 23 липня 1952 23 червня 1956 Міністр шляхів сполучення
9. Салаг Салем, член РРК
майор піхоти, Рафах, округ Ель-Аріш 23 липня 1952 23 червня 1956 Міністр національного керівництва з 1953 року
10. Гасан Ібрагім, член РРК
капітан ВПС 23 липня 1952 23 червня 1956 Віце-президент Єгипту
11. Гусейн аль-Шафеї, член РРК
підполковник бронекінноти, командир 1-ї бронетанкової бригади, Каїр[2]. 15 серпня 1952 23 червня 1956 Військовий міністр 1954 року
12. Закарія Могі ед-Дін, член РРК, куратор спецслужб, відповідальний за охорону керівництва
підполковник піхоти, викладач Штабного коледжу, Каїр 15 серпня 1952 23 червня 1956 Міністр внутрішніх справ з 1953 року
13. Юсеф Седдик, член РРК
підполковник піхоти, заступник командира 1-го мотомеханізованого батальйону, округ Ель-Аріш, з 13 липня — Каїр[3]. 15 серпня 1952 березень 1953
14. Абдель Монейм Амін, член РРК
підполковник артилерії 15 серпня 1952 1953

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Хамруш А. Революція 23 липня 1952 року в Єгипті / М. 1984 — стор. 152
  2. Juli Revolution. Архів оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 3 січня 2016.
  3. Хамруш А. Революція 23 липня 1952 року в Єгипті / М. 1984 — стор. 159

Джерела

[ред. | ред. код]