Перейти до вмісту

Мухаммед Наґіб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мухаммед Наґіб
محمد نجيب
араб. محمد نجيب Редагувати інформацію у Вікіданих
Мухаммед Наґіб محمد نجيب
Мухаммед Наґіб
محمد نجيب
1-й Президент Єгипту
18 червня 1953 — 14 листопада 1954
Попередникпосаду запроваджено
НаступникҐамаль Абдель Насер
58-й Прем'єр-міністр Єгипту
8 березня 1954 — 18 квітня 1954
ПопередникҐамаль Абдель Насер
НаступникҐамаль Абдель Насер
56-й Прем'єр-міністр Єгипту
7 вересня 1952 — 25 лютого 1954
ПопередникАлі Махір
НаступникҐамаль Абдель Насер

Народився20 лютого 1901(1901-02-20)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хартум, Судан Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 серпня 1984(1984-08-28)[1][2][3] (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Каїр, Єгипет[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованийTombs of the martyrs of the Armed Forcesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, військовослужбовець Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоЄгипет Єгипет
Національністьєгипетський араб
Alma materЄгипетська військова академіяd Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяАрабський соціалістичний союз Редагувати інформацію у Вікіданих
РелігіяІслам сунітської течії
Нагороди
Орден Нілу орден Республіки
Підпис

Мухаммед Бей Наґіб Юсеф Кутб Ель-Кашлан (араб. محمد بي نجيب يوسف قطب القشلان; відомий просто як Мухаммед Наґіб (محمد نجيب, locally [mæˈħæmmæd næˈɡiːb]; англ. Muhammad Naguib) *20 лютого 1901, Хартум — 29 серпня 1984, Каїр) — єгипетський військовий офіцер і революціонер, який разом із Гамалем Абделем Насером був одним із двох головних лідерів руху Вільних офіцерів 1952, який повалив монархію Єгипту та Судану, що призвело до створення Республіки Єгипет[5][6][7].

Оскільки в історії Єгиптом правили різні інші імперії, а в періоди незалежності ним зазвичай правили неетнічні єгипетські правителі, такі як албанська династія Мухаммеда Алі та грецька династія Клеопатри, Нагіб зазвичай називають першим чистим єгипетським правителем за понад 2500 років[8][9].

Життєпис

[ред. | ред. код]

На початку 1920-х років Мухаммед Наґіб переїхав з Хартуму до Каїра, де спершу працював охоронцем, а потому пішов на службу до армії. Наґіб вибудував доволі вдалу військову кар'єру, і до 1940 року став одним із найбільш високопоставлених єгипетських військовиків. Однак, він не користувався політичною довірою короля й двічі намагався подати у відставку. Обидва рази король не задовільнив його рапортів. 1948 року Наґіб брав участь у війні з Ізраїлем.

У 1949 році Наґіб таємно вступив у лави членів руху «Вільні офіцери», що склали кістяк опозиції до короля. 23 липня 1952 року спільно з Ґамалем Абделем Насером та Анваром Садатом Наґіб здійснив у Єгипті військовий заколот, відомий як Липнева революція. 18 червня 1953 року Наґіб став першим президентом Єгипту.

Його перебування на посаді президента закінчилося в листопаді 1954 через розбіжності з іншими членами Вільних офіцерів, зокрема Насером, який змусив його піти у відставку та замінити його на посаді президента[5][10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #124828450 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. а б Chin, John J.; Wright, Joseph; Carter, David B. (2022). Historical Dictionary of Modern Coups D'état (англ.). Rowman & Littlefield. с. 790. ISBN 978-1-5381-2068-2. 
  6. Fowler, Glenn (29 серпня 1984). Mohammed Naguib, First President of Egypt, Dies. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 22 червня 2024. 
  7. Mohamed Naguib ( 1901–1984 ). 17 грудня 2015. 
  8. Abdou, Mona (6 лютого 2022). Egypt's First President: Mohamed Naguib. Egyptian Streets (амер.). Процитовано 22 червня 2024. 
  9. Naguib: the sidelined general president. Daily News Egypt (амер.). 24 липня 2012. Процитовано 22 червня 2024. 
  10. الأوراق السرية لمحمد نجيب صـــ5

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Goldschmidt, Arthur Biographical dictionary of modern Egypt / Lynne Rienner Publishers, 2000 — стор. 150-251
  • Мухаммед Нагиб (Т. А. Елистратова) // Африка. Энциклопедический справочник т.2 /М.1987 — стор. 215, 216