Мухаммед Наґіб
| Мухаммед Наґіб محمد نجيب | |
|---|---|
| араб. محمد نجيب | |
محمد نجيب | |
| 1-й Президент Єгипту | |
| 18 червня 1953 — 14 листопада 1954 | |
| Попередник | посаду запроваджено |
| Наступник | Ґамаль Абдель Насер |
| 58-й Прем'єр-міністр Єгипту | |
| 8 березня 1954 — 18 квітня 1954 | |
| Попередник | Ґамаль Абдель Насер |
| Наступник | Ґамаль Абдель Насер |
| 56-й Прем'єр-міністр Єгипту | |
| 7 вересня 1952 — 25 лютого 1954 | |
| Попередник | Алі Махір |
| Наступник | Ґамаль Абдель Насер |
| Народився | 20 лютого 1901[1][2][…] Хартум, Судан[4] |
| Помер | 28 серпня 1984[1][2][…] (83 роки) Каїр, Єгипет[5] |
| Похований | Tombs of the martyrs of the Armed Forcesd |
| Відомий як | політик, військовослужбовець |
| Громадянство | |
| Національність | єгипетський араб |
| Alma mater | Єгипетська військова академіяd |
| Політична партія | Арабський соціалістичний союз |
| Релігія | Іслам сунітської течії |
| Нагороди | |
| Підпис | |
Мухаммед Бей Наґіб Юсеф Кутб Ель-Кашлан (араб. محمد بي نجيب يوسف قطب القشلان; відомий просто як Мухаммед Наґіб (محمد نجيب, locally [mæˈħæmmæd næˈɡiːb]; англ. Muhammad Naguib) *20 лютого 1901, Хартум — 29 серпня 1984, Каїр) — єгипетський військовий офіцер і революціонер, який разом із Гамалем Абделем Насером був одним із двох головних лідерів руху Вільних офіцерів 1952, який повалив монархію Єгипту та Судану, що призвело до створення Республіки Єгипет[6][7][8].
Оскільки в історії Єгиптом правили різні інші імперії, а в періоди незалежності ним зазвичай правили неетнічні єгипетські правителі, такі як албанська династія Мухаммеда Алі та грецька династія Клеопатри, Нагіб зазвичай називають першим чистим єгипетським правителем за понад 2500 років[9][10].
На початку 1920-х років Мухаммед Наґіб переїхав з Хартуму до Каїра, де спершу працював охоронцем, а потому пішов на службу до армії. Наґіб вибудував доволі вдалу військову кар'єру, і до 1940 року став одним із найбільш високопоставлених єгипетських військовиків. Однак, він не користувався політичною довірою короля й двічі намагався подати у відставку. Обидва рази король не задовільнив його рапортів. 1948 року Наґіб брав участь у війні з Ізраїлем.
У 1949 році Наґіб таємно вступив у лави членів руху «Вільні офіцери», що склали кістяк опозиції до короля. 23 липня 1952 року спільно з Ґамалем Абделем Насером та Анваром Садатом Наґіб здійснив у Єгипті військовий заколот, відомий як Липнева революція. 18 червня 1953 року Наґіб став першим президентом Єгипту.
Його перебування на посаді президента закінчилося в листопаді 1954 через розбіжності з іншими членами Вільних офіцерів, зокрема Насером, який змусив його піти у відставку та замінити його на посаді президента[6][11].
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ https://www.blackpast.org/global-african-history/mohamed-naguib-1901-1984/
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #124828450 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Chin, John J.; Wright, Joseph; Carter, David B. (2022). Historical Dictionary of Modern Coups D'état (англ.). Rowman & Littlefield. с. 790. ISBN 978-1-5381-2068-2.
- ↑ Fowler, Glenn (29 серпня 1984). Mohammed Naguib, First President of Egypt, Dies. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 22 червня 2024.
- ↑ Mohamed Naguib ( 1901–1984 ). 17 грудня 2015.
- ↑ Abdou, Mona (6 лютого 2022). Egypt's First President: Mohamed Naguib. Egyptian Streets (амер.). Процитовано 22 червня 2024.
- ↑ Naguib: the sidelined general president. Daily News Egypt (амер.). 24 липня 2012. Процитовано 22 червня 2024.
- ↑ الأوراق السرية لمحمد نجيب صـــ5
- Goldschmidt, Arthur Biographical dictionary of modern Egypt / Lynne Rienner Publishers, 2000 — стор. 150-251
- Мухаммед Нагиб (Т. А. Елистратова) // Африка. Энциклопедический справочник т.2 /М.1987 — стор. 215, 216
| Це незавершена стаття про особу Єгипту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |






