Раки-лускунчики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Раки-лускуни, або раки-лускунчики (лат. Alpheidae) — сімейство ракоподібних з інфразагону справжніх креветок (Caridea) підряду десятиногих (Decapoda). Характерна особливість — асиметричний розвиток клешнів, більша з яких зазвичай здатна виробляти гучний ляскаючий звук.

Сімейство поширене по всьому світу і складається з приблизно 1119[1] видів, що входять до 38 або більше родів.[2] Два найбільш значущі — Alpheus і Synalpheus, в які входять 250 і 100 видів відповідно.[3][4] Більшість представників риють нори і є звичайними мешканцями коралових рифів, підводних скупчень морської трави та устричних банок. У той час як більшість родів і видів мешкають у тропічних і помірних прибережних і морських водах, Betaeus живуть у холодних морях, а Potamalpheops лише у проточних печерах.

Колонії раків-лускунчиків можуть створювати перешкоди роботі гідролокаторам та підводного зв'язку.[5][6][7] Ці тварини є важливим джерелом звуків у океані.[5]

Опис

[ред. | ред. код]

Раки-лускуни виростають лише до 3-6 см завдовжки. При цьому велика клешня креветки перевищує за розміром половину її тіла. Вона може бути як правою, так і лівою і, на відміну від клешні більшості креветок, не має типового для них пінцетоподібного закінчення. Замість нього є виріст, що нагадує пістолет, який складається з двох частин. Їхнє з'єднання дозволяє «молоту» прийняти положення під прямим кутом. При стиску він клацає в іншу частину клешні, випускаючи неймовірно потужну хвилю бульбашок, здатну оглушити велику рибу і розбити скляну банку.[8]

Екологія

[ред. | ред. код]
Alpheus randalli з бичком з роду Amblyeleotris

Деякі види раків-лускунчиків ділять нори з рибами-бичками, таким чином перебуваючи з ними у симбіотичних стосунках. Вириває таку нору креветка, бичок забезпечує безпеку, спостерігаючи за обстановкою. Коли обидва вони знаходяться поза норою, креветка підтримує контакт з рибою за допомогою своїх антенок. Бичок, що має кращий зір, попереджає креветку про небезпеку характерними рухами хвоста і обидва вони ховаються в нірці.[9] Поки що такі союзи спостерігались у видів, що населяють коралові рифи.

Еусоціальність відома у представників роду Synalpheus. Synalpheus regalis живуть усередині губок колоніями, які можуть налічувати до 300 особин.[10] Усі вони є нащадками однієї великої самки, королеви та, можливо, одного самця. Нащадки поділяються на робітників, які піклуються про нащадків і солдатів, в основному самців, що захищають колонію своїми великими клешнями.[10]

Клацання

[ред. | ред. код]

Раки-лускунчики борються за титул найгучнішої істоти в морі з такими набагато більшими тваринами як кашалоти та білухи.

Ляскання використовується як для полювання, так і для комунікації. Полюючи, креветка зазвичай перебуває в укритті, наприклад, в нірці, виставивши назовні свої антени, щоб дізнатися про те, що повз пропливає риба. Вловивши рух, вона вискакує з укриття, клацає клешнею і приголомшує здобич. Потім затягує рибу в нірку і з'їдає.

Класифікація

[ред. | ред. код]
Betaeopsis aequimanus
Synalpheus fritzmuelleri

У сімейство Alpheidae включають понад 620 видів, об'єднаних у 45 родіві. Найбільші з них: Alpheus з 283 і Synalpheus зі 146 видами.[11]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ WoRMS
  2. ↑ Anker A., Ahyong S. T. Noel P. Y., Palmer A. R. Morphological phylogeny of alpheid shrimps: parallel preadaptation and the origin of a key morphological innovation, the snapping claw // Evolution : journal. — 2006. — Vol. 60, no. 12 (16 June). — P. 2507—2528. — DOI:10.1554/05-486.1. — PMID 17263113 .
  3. ↑ W. Kim; L. G. Abele. The snapping shrimp genus Alpheus from the Eastern Pacific (Decapoda: Caridea: Alpheidae) // Smithsonian Contributions to Zoology : journal. — 1988. — Vol. 454 (16 June). — P. 1—119. — DOI:10.5479/si.00810282.454. Архівовано з джерела 12 березня 2012. Процитовано 2022-06-30.
  4. ↑ Fenner A. Chace, Jr. The Caridean Shrimps (Crustacea: Decapoda) of the Albatross Philippine Expedition, 1907–1910, Part 5: Family Alpheidae // Smithsonian Contributions to Zoology : journal. — 1988. — Vol. 466 (16 June). — P. 1—99. Архівовано з джерела 12 березня 2012. Процитовано 2022-06-30.
  5. ↑ а б Shrimp, bubble and pop. BBC News. 21 вересня 2000. Процитовано 2 липня 2011.
  6. ↑ Kenneth Chang (26 вересня 2000). Sleuths solve case of bubble mistaken for a snapping shrimp. New York Times. с. 5. Процитовано 2 липня 2011.
  7. ↑ Sea creatures trouble sonar operators – new enzyme. New York Times. 2 лютого 1947. Процитовано 2 липня 2011.
  8. ↑ Maurice Burton; Robert Burton. The International Wildlife Encyclopedia, Volume 1. — Marshall Cavendish, 1970. — С. 2366.
  9. ↑ I. Karplus. The association between gobiid fishes and burrowing alpheid shrimps // Oceanography and Marine Biology: An Annual Review[en] : journal. — 1987. — Vol. 25 (16 June). — P. 507—562.
  10. ↑ а б J. E. Duffy. Eusociality in a coral-reef shrimp // Nature. — 1996. — Vol. 381, no. 6582 (16 June). — P. 512—514. — DOI:10.1038/381512a0.
  11. ↑ Sammy De Grave; N. Dean Pentcheff; Shane T. Ahyong et al. A classification of living and fossil genera of decapod crustaceans // The Raffles Bulletin of Zoology[en] : journal. — Lee Kong Chian Natural History Museum[en], 2009. — Vol. Suppl. 21 (16 June). — P. 1—109. Архівовано з джерела 6 червня 2011. Процитовано 2022-06-30.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Раки-лускунчики&oldid=37713431