Раковський-Білярський Петро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Раковський-Білярський
Народився19 червня 1819(1819-06-19) або 1817
Bilärd, Q47544966?, Чистопольський повітd, Казанська губернія, Російська імперія
Помер2 січня 1867(1867-01-02)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
ПохованняПерший Християнський цвинтар
Країна Російська імперія
Діяльністьвикладач університету, славіст, філолог
Alma materМосковська духовна академія
Галузьфілологія[1] і слов'янознавство[1]
ЗакладПетербурзька академія наук
ОНУ ім. І. І. Мечникова
ЧленствоПетербурзька академія наук

Петро Раковський-Білярський (нар.1817 — пом. 1867) — російський мовознавець.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Студіював у Казані й Москві (учень М. Погодіна й В. Ундольського), з 1865 професор слов. філології в Одеському Унті. Праці з історії ц.-слов. мови («Судьбы церковного языка», 1847 — 59), про мову сер.-болг. перекладу хроніки Манасії, Реймського євангелія (яке відносив до 14 ст.), житія св. Бориса й Гліба, рецензії в «Журнале Министерства народного просвещения», російський переклад Гумбольдтового «Вступу до заг. мовознавства» (1859).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Чеська національна авторитетна база даних

Література

[ред. | ред. код]