Московська духовна академія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Московська православна духовна академія і семінарія
МПДАіС
56°18′41″ пн. ш. 38°07′42″ сх. д. / 56.31150000000000233° пн. ш. 38.12850000000000250° сх. д. / 56.31150000000000233; 38.12850000000000250Координати: 56°18′41″ пн. ш. 38°07′42″ сх. д. / 56.31150000000000233° пн. ш. 38.12850000000000250° сх. д. / 56.31150000000000233; 38.12850000000000250
Міжнародна назва англ. Moscow Theological Academy
Тип релігійний
Країна Росія
Розташування Росія Росія
Засновано 1814[1]
День вишу 14 (1) жовтня
Акредитація ВНЗ  рівня
Ректор Євгеній Решетніков (архієпископ Верейський)
Приналежність РПЦ МП
Кампус монастирський 0,5 га
Адреса Сергієв Посад, Московська область
Сайт www.mpda.ru
CMNS: Московська духовна академія на Вікісховищі

Московська православна духовна академія і семінарія (МПДАіС), скорочено — Московська духовна академія (рос. Московская духовная академия, МДА; Московская духовная семинария, МДС) — це вищий навчальний заклад Російської православної церкви Московської Патріархії, який займається підготовкою священнослужителів, викладачів, богословів і службовців для Православної церкви. Стара назва — Троїцька лаврська семінарія[ru], Слов'яно-греко-латинська академія (рос. Троицкая лаврская семинария, Славяно-греко-латинская академия).

Історія[ред.ред. код]

Веде свою історію від Троїцької лаврської семінарії (1727 р.) та Слов'яно-греко-латинської академії, заснованої в 1687 р..

В 1685 брати-монахи греки Іоанникій і Софроній Ліхуди, прибувши в Москву, відкрили спершу в Богоявленському монастирі, потім в Заіконоспаському монастирі — Спаські школи, в яких викладались граматика, піїтика, риторика, логіка і фізика на латинській та грецькій мовах. Згодом на базі шкіл була створена Слов'яно-греко-латинська академія з схоластичним напрямком викладання. Місце Ліхудів в школі зайняли учні їх — Микола Семенов і Федір Полікарпов; латинська мова була прибрана з програми викладання школи. Але з переходом школи у відання Паладія Роговського (*1655-†1703) академія схилялася до західного Просвітництва і залишається такою в період 1700—1775 років. Керівник школи закінчив освіту на Західній Європі і був деякий час уніатом; цьому напрямку сприяла і воля Петра I, і співчуття освічених людей того часу до західного утворення (напр. Стефана Яворського). Наставники, а нерідко і учні, викликалися з Києва. На чолі академії стояли ректор і префект, перший спостерігав головним чином за наставниками і викладанням, другий — за учнями.

Предмети викладання: богослов'я, філософія за Аристотелем, фізика, метафізика, психологія, метеорологія, риторика. Наставники академії, крім викладання, здійснювали випробування осіб, що визначаються на місця церковнослужителів, а також, як і учні богослов'я проповідували в церквах; проповіді ці були не вільні від схоластичних прийомів, але підо впливом Феофана Прокоповича та Стефана Яворського. В деяких з них помітна жвавість викладу і свобода думки; брали участь у виправленні слов'янського перекладу Біблії (1712—1747 р.); ректори і префекти рецензували духовні твори та переклади, перестерігали іновірців, розкольників і відступників від віросповідання.

В учні набиралися з духовного стану, з дворян і різночинців, іноді за допомогою примусових заходів; в числі учнів бували священики, диякони, церковнослужителі та ченці. Найобдарованіші проходили академічний курс в 12-13 років; інші ж протягом 15-ти років ледь досягали філософського класу; бували випадки, коли учні навчалися за 20 років і в одному класі залишалися по 10 років.

У цій академії здобули освіту багато з найвідоміших діячів XVIII в.: митрополит Гавриїл, Феофілакт Горський (†1788), Бантиш-Каменський М. М., князь Кантемир А. Д., Костров, Ломоносов М. В..

Розквіт академії припадає на 1775—1814 роки. Під протекторатом митрополита Платона Левшина (*1737-†1812). Історик академії характеризував цей час: "Коло наук при митрополиті Платоні значно поширилося, введено нові предмети вчення (церковна і громадянська історія, російська церковна історія, церковне право, пасхалія, фізика, історія філософії, медицина, церковний статут і спів, нові мови), з'явилося нове керівництво, вплив схоластики втратив силу. Знаючи з власного досвіду тяжкість системи, Платона Левшина визнав потребу ввести російський елемент в науку і залишити запозичене вчення. Маючи багато вчених людей навколо себе, він усунув вплив інтелектуалів з Києва, що до того моменту було зразком для московських богословів і філософів. Матеріальне забезпечення академії було посилене, склад наставників покращений, для учнів влаштована бурса, збільшена бібліотека.

Московська Духовна академія (синодальний період)[ред.ред. код]

У 1814 р. у виправлених і пристосованих будівлях Троїцької лаврської семінарії розпочала свою діяльність саме як «Московська духовна академія»; в 1913 р. серед трьох інших, з нагоди святкування 300-річчя царського дому Романових, отримала звання «Імператорської». Після Жовтневого перевороту 1917 р. у 1919 р., була закрита. Відтворена в 1946 році.

Московська Духовна академія (радянський період)[ред.ред. код]

У 1944 р. відкрився Православний богословський інститут і Богословсько-пастирські курси в Москві. У 1946 р. Московський православний богословський інститут був перетворений на Московську духовну академію з чотирирічним курсом навчання, яка розміщувалася спочатку в приміщеннях Новодівичого монастиря. У 1947 р. Московської патріархії була передана частина будівель Троїце-Сергієвої Лаври, а в 1949 р. туди були повернуті духовна академія і семінарія. 21 травня 1955 р. патріарх Алексій I освятив відновлений Покровський академічний храм, і з 1955—1956 навчального року відновилася щорічна традиційна акція академії відзначати день престольного свята в храмі 14 (1) жовтня.

Набув значення Заочний сектор при МДА, відкритий в 1964 р. (замість ліквідованого декількома роками раніше подібного сектора при Ленінградській духовній академії і семінарії).

Сучасний стан[ред.ред. код]

У структурі Академії також знаходяться регентська (співоча) та іконописна школи.

В академічній бібліотеці зберігається значна кількість старовинних рукописів, переважно слов'янських.

При академії існує Церковно-археологічний кабінет, Греко-латинський кабінет, діє Місіонерський відділ.

Видається академічний науковий журнал «Богословський вісник» (рос. Богословский вестник), а також студентський журнал «Зустріч» (рос. Встреча).

Структура[ред.ред. код]

Відділення:

  • церковно-історичне,
  • церковно-практичне,
  • богословське,
  • біблійне.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Духовно-учебные заведения // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XI. — С. 268—270. (рос.)
  • Барсов Н. И., Академии духовные православные // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. I. — С. 254—257. (рос.)
  • Ванчугов В. В., Первый историк русской философии: Архимандрит Гавриил и его время. — М.: Мир философии. 2015. — 752 с. — (Русская философия). ISBN 978-5-9906502-0-6.(рос.)
  • Смирнов С., «История московской Славяно-греко-латинской академии», М., 1885.
  • Смирнов С., "История Москов. дух. академии до её преобразования 1814—1870, М., 1879.
  • Каптерев Н., «О греко-латинских школах в Москве в XVII в. до открытия Славяно-греко-латинской акад.» («Прибавление к творениям святых отцов», 1889, т. IV; ср. там же ст. И. Корсунского «Труды Моск. дух. академии по переводу св. Писания и творений св. отцов на русский язык»).(рос.)
  • Богданова Т. А., Из академических «историй»: замещение кафедры церковного права в Московской Духовной академии в 1910 году // Вестник церковной истории. 2007. № 1(5). — С.31-77.(рос.)
  • Маякова И. А., Численный и социальный состав студенчества Московской Духовной академии в годы Первой мировой войны (1914—1917 гг.) // Вестник церковной истории. 2008. № 4(12). — С.165—170.(рос.)

Посилання[ред.ред. код]


Православний хрест Це незавершена стаття про православ'я.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Шаблон:Університет: категорія Категорія:Навчальні заклади, засновані 1687 не існує.