Рашко Младенов
| Рашко Младенов | |
|---|---|
| болг. Рашко Младенов | |
 | |
| Ім'я при народженні | болг. Рашко Любомиров Младенов |
| Народився |
8 лютого 1947 (77 років) Софія, Народна Республіка Болгарія |
| Країна |
 Болгарія |
| Діяльність | актор |
| Alma mater | Національна академія театрального і кіномистецтва «Крестьо Сарафов» (1972) |
| Знання мов | болгарська і російська |
| Посада | Minister of Cultured |
| Партія | незалежний політик |
| IMDb | ID 0594817 |
Рашко Младенов (*6 лютого 1947 в Софії) – болгарський актор театру і кіно. У 2017 призначений міністром культури у тимчасовому уряді.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 6 лютого 1947 в Софії,посилання= Народна Республіка Болгарія. Його батько – актор Любомир Т. Младенов.
У 1972 закінчив акторську майстерність для драматичного театру у ВІТІЗ "Крастьо Сарафов" і розпочав кар'єру в Драматичному театрі "Сава Огнянов" в Русе (1972 – 1975).
Згодом він приєднався до трупи Софійського театру (1975), грав також у Молодіжному театрі імені Миколи Бінева та Національному театрі імені Івана Вазова.
Між 1997 та серединою 2006 був директором Театру Сатири, після чого його замінили після чергового конкурсу, оголошеного Міністерством культури.[1]
Окрім театру, Младенов має ролі в кіно: серіали "Люди і боги" (1979), "Підробник дроздів" (1983), "Кольори сходу сонця" (1987) і такі фільми, як "Гра в кохання" (1980) та "Маргарит і Маргарита" (1989).
Рашко має 25 ролей у кіно, 14 режисерських постановок, створив музику для 23-х вистав. Написав музику до вистави "Любов – це не жарт" Альфреда де Мюссе ( Русе, 1975)[2], "Казки" Кіплінга, "Паб під зеленим деревом" та ін.
Разом з Іцхаком Фінці Младенов закликав трупу Софійського театру поставити театральну виставу опери «Ріголетто», яка була виконана з великим успіхом. Разом із Тодором Колевим, Миколою Біневим та Іцхаком Фінці вони виконали 25 концертів із Симфонічним оркестром Болгарії із унікальним поєднанням класичних творів, в яких вони грали, співали та диригували. Програма їхніх виступів носила назву "Першоквітневий концерт".[3]
Младенов був чоловіком режисерки Маргарити Младенової, але вони розлучилися. Наразі Рашко Младенов одружений з Міленою Младеновою.
Театральні ролі[ред. | ред. код]
- «Січень» (Йордан Радічков) – листоноша
- «Зимова казка» (Вільям Шекспір) – Флорізель
- "Невдахи"
- Любов – це не жарт (Муза) – Метер Бріден
- Тузенбах
- Вершинін
- Три сестри (Антон Чехов)
- "Нехай буде літо"
Телевізійний театр[ред. | ред. код]
- «Коловоз» (1989) (Володимир Арро) – Пиромов
- "Кілометри" (1989) (Кева Апостолова)
- "Реабілітація" (1988) (Євген Тодоров)
- "Непотрібні речі з особистого життя" (1985) (Сергій Коковкін)
- "Суддя і жовта троянда" (1984) (Георгій Данаїлов)
- Останній поєдинок (1984) (Мар Байджиєв)
- Чужа дитина (1983) (В. Шиваркін)
- Місячний камінь (1982) (Вілкі Коллінз), 3 частини
- "Правда! Тільки правда! "(1980) (Даніель Ел)
- Третє покоління (1978) (Микола Мірошниченко)
- Велика розмова (Герман Балуєв та Олександр Герман) (1978)
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Фільми та серіали | Серія | Роль |
|---|---|---|---|
| 1990 | Музичний момент | ||
| 1990 | Племінник-іноземець | вчитель музики | |
| 1989 | Кроки на снігу | ||
| 1989 | Маргарит та Маргарита | балетмейстер Юліанчо | |
| 1989 | Кілометри | ||
| 1987 | Кольори сходу сонця | 3 | Олександр Корфунозов – "Сашо Кофуна", керівник злочинної групи |
| 1985 | Костянтин Філософ | 2 | філософ Фотій |
| 1984 | Шлях музикантів | кларнетист | |
| 1983 | Велика гра | 6 | |
| 1983 | Підробник вугрів | 3 | Лейтенант Микола Іванов, слідчий |
| 1983 | Костянтин Філософ | 6 | філософ Патріарх Фотій |
| 1983 | Розшукується нова мати | Марін | |
| 1981 | Літак | Священник Горчо | |
| 1980 | Любовна гра | Боббі | |
| 1979 | Адреса | Гюлєв, менеджер курорту | |
| 1979 | Фотографії на пам’ять | Станімир | |
| 1979 | Люди і боги | 3 | Валерій Горбачевський, вчений з Інституту фізики |
| 1978 | Компрасіта | журналіст Хінов | |
| 1977 | Сонячний удар | Бальчев | |
| 1976 | Етюд для лівої руки | Майор Гаврил Стоїлов | |
| 1975 | Океанська віза | четвертий механік | |
| 1974 | Начисто | Іван | |
| 1972 | Хлопчик їде | Однокласник Рана | |
| 1971 - 1972 | Це спокійне повсякденне життя | 3 |
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Смениха директора на Сатирата Рашко Младенов, Vsekiden.com, 9 май 2006 г.
- ↑ Рашко Младенов в Theater.bg [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Рашко Младенов в Theatre.art.bg [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Рашко Младенов в Theatre.art.bg [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.].
Посилання[ред. | ред. код]
- Рашко Младенов на сайті IMDb (англ.)
- Рашко Младенов у KinoPoisk [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Рашко Младенов: "Жарт потрібно розіграти правильно" [Архівовано 26 вересня 2017 у Wayback Machine.], газета "Сега", 17 квітня 2004 р
- Рашко Младенов: "Сатира - це держава в державі" (інтерв'ю), газета "Стандарт", 28 грудня 2003 р.