Республіканський театр ляльок «Лікуріч»
| Республіканський театр ляльок «Лікуріч» Teatrul Republican de Păpuși „Licurici” | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| Республіканський театр ляльок «Лікуріч» у Кишиневі | ||||
|
| ||||
| Країна |
 Молдова | |||
| Місто | ||||
| Адреса |
21 серпня 1989, 121[1] | |||
| Тип | ляльковий театр | |||
| Статус | республіканський театр | |||
| Відкрито | 1945 | |||
| Репертуар | дитячі постановки, національна, радянська і міжнародна класика | |||
| licurici.md | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
 Республіканський театр ляльок «Лікуріч» у Вікісховищі | ||||
Республіка́нський теа́тр ляльо́к «Ліку́річ» (рум. Teatrul Republican de Păpuși „Licurici”) — ляльковий театр у столиці Республіки Молдова місті Кишиневі; найстаріший і головний профільний у державі.
Назва театру з молдовської/румунської перекладається як «Світлячок».
Театр був заснований 15 жовтня 1945 року.
У 1966 році «Лікуріч» став членом UNIMA в рамках ЮНЕСКО.
Величезний внесок у становлення і розвиток театру зробив Титус Жуков, який очолював театр від 1979 року по 17 листопада 2013 року.[2]
Станом на 2013 рік за 68 сезонів театр поставив 315 вистав за найвідомішими казками Міхая Емінеску, Іона Крянге, Ганса Крістіана Андерсена, братів Грімм, Карло Коллоді, Джанні Родарі, Антуана де Сент-Екзюпері, Власа Дорошевича, Олександра Пушкіна, Миколи Гоголя, Євгена Шварца, Петре Іспіреску тощо. Також за творами сучасних драматургів, таких як: Петру Кераре, Георге Урскі, Емілія Плугару, Валерія Гросу, Людмила Собєцькі, Андрій Стрембяну, Юліан Філіп, Вероніка Болдішор, Георге Каламанчук, Ґрігоре Вієру, Іон Пую тощо.
У 1995 році театр відзначив 50-річчя мистецької діяльності та організував перший міжнародний огляд лялькових театрів «Лікуріч-50», в якому взяли участь театри з Румунії, Болгарії, Німеччини, Франції, України, Росії, Туреччини.
Станом на початок 2020-х вистави проводяться румунською та російською мовами, деякі з вистав перекладено іншими європейськими мовами.
