Роберт Браун (ботанік)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт Браун
Народився23 березня 1842(1842-03-23)
Шотландія, Сполучене Королівство
Помер26 жовтня 1895(1895-10-26) (53 роки)
Лондон, Сполучене Королівство
ПохованняВест-Норвудський цвинтар
Країна Сполучене Королівство
Діяльністьмандрівник-дослідник, ботанік, геолог, зоолог
Alma materЕдинбурзький університет
Копенгагенський університет
Лейденський університет
Ростоцький університет
Галузьботаніка

Роберт Браун (англ. Robert Brown; 23 березня 1842(1842березня23)[1]:3, Шотландія, Сполучене Королівство26 жовтня 1895, Лондон) — британський науковець, дослідник і письменник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у Кемстері, Кейтнесс, навчався в університетах Единбурга, Лейдена, Копенгагена та Ростока.

Щоб відрізнити себе від свого знаменитого сучасника-тезки Роберта Брауна з Монтроуза він додавав уточнення за назвою рідного міста Кемпстер (Campsterianus). Ще у студентські роки він відвідав Шпіцберген, Гренландію та західне узбережжя моря Баффіна, а згодом провадив наукові дослідження на островах Тихого океану й узбережжях Венесуели, Аляски та Берингового моря, очолюючи експедицію, щоб скласти мапу внутрішньої частини острова Ванкувера й описати фауну та флору тих країн[2].

Дослідження та подорожі

[ред. | ред. код]

Браун прибув до форту Вікторія на початку 1863 року, щоб дослідити колонію острова Ванкувер. Пізніше того ж року дослідив територію від Барклі-Саунд до Кійокіт. Наступного року очолив експедицію з дослідження на острові Ванкувер території близько 2000 км тривалістю чотири з половиною місяці. Під час експедиції назви отримали багато гір, річок й озер острова[3]:67. Учасники експедиції, художником якої був Фредерік Вімпер, наполягли, щоб річка Браунс[4] було названо на його честь[5]:31. Вони знайшли золото на річці Ліч, вартістю приблизно 60 000 доларів. Браун надав більшого значення відкриттю ними вугілля у долині Комокс[6]:187. Він зацікавився жаргоном чинуків[1][7].

Разом з Едвардом Вімпером, братом Фредеріка, він потрапив у внутрішні льоди Гренландії у 1867 році і зробив багато відкриттів щодо їх природи, які пізніше підтвердив Роберт Пірі. Він мандрував Берберією у Північній Африці та випадково став провідним британським авторитетом у Марокко, поїхавши туди на відпочинок, але зрозумів, що не може насолоджуватися неробством.

Викладання та написання

[ред. | ред. код]

До 30 років Браун став автором понад як 30 наукових праць і поглибленого підручника з ботаніки, на додаток до більш популяризаційних робіт. Він описав свої подорожі островом Ванкувер й здобув докторський ступінь на основі цього в Університеті Ростока у 1869 році.

Він читав лекції з геології, ботаніки та зоології в Единбурзі та Глазго, був членом багатьох наукових товариств в Англії, Америці та Європі. Він був президентом Королівського фізичного товариства Единбурга та членом ради Королівського географічного товариства.

У 1876 році Браун переїхав до Лондона і решту життя провів за письменницькою діяльністю, заробляючи на життя журналістом. Крім ботаніки, він також плідно писав про зоологію, геологію та географію як для вченої, так і для загалу. Прикладом такої праці є великий коментар, який він зробив до перевидання 1896 року оповіді 1807 року Джона Р. Джевітта про раба, в якому Браун розмірковує про зміни в житті корінних народів Північно-західного узбережжя від часів перших європейських дослідників наприкінці XVIII століття, до правління Макіни та полону Джевітта, до його власних досліджень у 1863 році, коли ще точилися міжплемінні війни, до періоду у середині 1890-х років, коли багато націй опинилися на межі вимирання.

Відповідно до Оксфордського словника англійської мови, у книзі Брауна 1886 року «Spunyarn and Spindrift, A sailor boy's log of a voyage out and home in a China tea-clipper» міститься найдавніше відоме вживання слова гаджет.

Браун був сильним, упевненим, веселим чоловіком, але надто багато працював, не міг розслабитися і водночас був виснажений лондонським життям. Він був змучений тим, що його найкращі роботи залишилися невизнаними[8]. Він помер 26 жовтня 1895 року, у віці 53 років, працюючи до ночі своєї смерті як письменник[3]:67. Його поховали на Вест-Норвудському цвинтарі.

Публікації

[ред. | ред. код]

Окрім багатьох наукових праць, статей та оглядів різними мовами, серед його публікацій:

  • Manual of Botany (1874)
  • Science for All (five volumes, 1877–82)
  • The World Its Cities And Peoples (volumes IV—IX, 1882–85)
  • Spunyarn and spindrift: a sailor boy's log of a voyage out and home in a china tea-clipper (1886)[9]
  • The Story of Africa and Its Explorers (four volumes, 1892–95; new edition, 1911)
  • The adventures of John Jewitt: only survivor of the crew of the ship Boston during a captivity of nearly three years among the Indians of Nootka Sound in Vancouver Island (1896) reprint with notes and 30-page introduction by Robert Brown at Internet Archive.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Hayman, John, ред. (1989). Robert Brown and the Vancouver Island Exploring Expedition. Vancouver: University of British Columbia Press. ISBN 0-7748-0322-3.
  2. Brown, Robert (1842-1895). Dictionary of National Biography, 1901 supplement. Т. Volume 1. Процитовано 31 січня 2024.
  3. а б Walbran, Captain John T. (1971). British Columbia Place Names, Their Origin and History (вид. Facsimile reprint of 1909). Vancouver/Toronto: Douglas & McIntyre. ISBN 0-88894-143-9. Архів оригіналу за 3 March 2016.
  4. Browns River. BC Geographical Names.
  5. Akrigg, G.P.V.; Akrigg, Helen B. (1986), British Columbia Place Names (вид. 3rd, 1997), Vancouver: UBC Press, ISBN 0-7748-0636-2
  6. Mackie, Richard Somerset (1995). The Wilderness Profound, Victorian Life on the Gulf of Georgia. Victoria, BC: Sono Nis Press. ISBN 1-55039-058-9.
  7. Robertson, David Douglas. Chinook jargon - More on Robert Brown he knew his jargon. chinookjargon.com. Процитовано 7 червня 2018.
  8. The adventures of John Jewitt: only survivor of the crew of the ship Boston during a captivity of nearly three years among the Indians of Nootka Sound in Vancouver Island (1896) reprint with commentary by Robert Brown, and «in memory» section about him, at Internet Archive
  9. Spunyarn and spindrift : a sailor boy's log of a voyage out and home in a china tea-clipper. Houlston and sons. 1886. OCLC 980487011.
  10. IPNI,  R.Br.ter.

Посилання

[ред. | ред. код]