Рорі Блок
| Рорі Блок | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 6 листопада 1949 (74 роки) |
| Місце народження | Принстон, Нью-Джерсі, США |
| Роки активності | 1964—нині |
| Громадянство | США |
| Професія | гітарист, співак |
| Інструменти | вокал, гітара |
| Жанри | блюз (кантрі-блюз) |
| Лейбл | Elektra, Rounder, Stony Plain |
| Нагороди | |
| roryblock.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Аврора «Рорі» Блок (англ. Aurora "Rory" Block, 6 листопада 1949, Принстон, Нью-Джерсі, США) — американська блюзова співачка і гітаристка; представниця акустичного кантрі-блюзу. Володарка 5-ти нагород Blues Music Awards.
Біографія[ред. | ред. код]
Аврора Блок народилася 6 листопада 1949 у Принстоні, ш. Нью-Джерсі в родині чеського походження; виросла у Мангеттені, Нью-Йорк. У 1960-х роках її батько володів взуттєвою крамницею у Гринвіч-Віллиджі, де іноді виступали такі музиканти як Пітер Роуен, Джефф Мулдаур, Джон Себастьян та інші[1]. На гітарі почала грати у 10 років, а в юнацькі роки щонеділі брала участь у джем-сейшнах у Вашингтон-Сквер-парку в Нью-Йорку. Саме у цей період Блок познайомилась з музикою найперших найвпливовіших музикантів дельта-блюзу 20 століття. Вона часто бувала у Бронксі, де вона брала свої перші уроки блюзової та госпел музики у Реверенда Гері Девіса.
Коли Блок навчалася у середній школі, її батьки розійшлися. У 15 років вона з гітарою та декількома друзями вирушила у подорож до Каліфорнії, де зупинялася у багатьох невеликих містах. Завдяки цьому її репертуар збагатився багатьма кантрі-блюзовими піснями, а сама знайшла свій пальцевий стиль гри на гітарі та слайд-гітарі. У середині 60-х років Блок записала навчальну платівку під назвою «Як грати блюз на гітарі» (під псевдонімом Саншайн Кейт), але потім на ціле десятиліття залишила музику, аби присвятити час сім'ї. У середині і наприкінці 70-х років, вона випустила декілька платівок. Пізніше була укладена рекордна угода з бостонським лейблом Rounder, на якому Блок випустила альбом High Heeled Blues в 1981 році.
У 1996 році Блок отримала нагороду W.C. Handy Awards, спочатку за «найкращий традиційний альбом» (When a Woman Gets the Blues), а у 1997 і 1998 роках як «найкраща артистка традиційного блюзу». У 1997 році обрана до Зали слави CAMA, а у 1999 році отримала іншу нагороду W.C. Handy Award за «найкращий акустичний блюзовий альбом» (Confessions of a Blues Singer).
Впродовж 90-х років і початку 21 століття, Блок продовжувала гастролювати після того, як зросла її популярність в Європі та Скандинавії. Її часто супроводжував син, Джордан Блок Вальдін, співак і мультиінструменталіст, який також брав участь у записах її альбомів. Він залишив гурт у 2002 році після виходу альбому I'm Every Woman, щоб продовжити кар'єру дизайнера екобудівель та енергетичних систем. У 2003 році після довготривалої співпраці з Rounder Records, Block підписала нову угоду з лейблом Telarc, на якому видала альбоми Last Fair Deal (2003) і From the Dust (2005).
Останні роки працює над проєктом під назвою «The Mentor Series» — колекцією триб'ют-альбомів, що складаються з кавер-версій пісень та присвячених блюзовим виконавцям, яких співачка знала особисто.
Першим альбомом з серії «The Mentor Series» став випущений канадським лейблом Stony Plain Records у 2008 році Blues Walkin' Like A Man: A Tribute to Son House. Потім у 2011 році був Shake 'Em on Down: A Tribute to Mississippi Fred McDowell, у 2012 році — I Belong to the Band: A Tribute to Rev. Gary Davis, у 2013 році — Avalon: A Tribute to Mississippi John Hurt та у 2014 році — Hard Luck Child: A Tribute to Skip James. У 2011 році Блок опублікувала свою автобіографію «When a Woman Gets the Blues», а у 2014 році оголосила про плани на спеціальний гастрольний тур у 2015 році під назвою «Spirit and the Blues», в якому вона має намір виступити разом з Straightway Ministries Choir of Utica, госпел-гуртом під керівництвом Елдера Стівена Джонсона, онука Роберта Джонсона.
Дискографія[ред. | ред. код]
|
|
Нагороди[ред. | ред. код]
- 2007 Blues Music Awards за альбом The Lady and Mr Johnson в категорії «акустичний альбом».
- 2014 Blues Music Awards (номінація) за альбом Avalon: A Tribute to Mississippi John Hurt в категорії «акустичний альбом».
- 2014 Blues Music Awards (номінація) в категорії «акустичний артист».
- 2015 Blues Music Awards (номінація) за альбом Hard Luck Child: A Tribute to Skip James в категорії «акустичний альбом».
- 2019 Blues Music Awards в категорії «Виконавець акустичного блюзу».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Chris Nickson. Rory Block (англ.) . Billboard. Процитовано 9 грудня 2014. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт (англ.)
- Рорі Блок на Allmusic (англ.)
|
