Рудольф Гвальтер
| Рудольф Гвальтер | |
|---|---|
 | |
| Народився | 2 жовтня 1519 Цюрих, Швейцарія[1] |
| Помер | 25 грудня 1586[1][2][3] (67 років) Цюрих, Швейцарія[1] |
| Країна | Швейцарія |
| Діяльність | богослов, письменник |
| Знання мов | латина[4][5] |
| Посада | Antistesd |
| Конфесія | протестантизм |
| У шлюбі з | Regula Gwalther-Zwinglid і Anna Blarerd |
| Діти | Anna Gwaltherd, Magdalena Gwaltherd і Rudolf Gwaltherd |
Рудольф Гвальтер (нім. Rudolf Gwalther)[6]; 1519—1586, реформатський пастор і протестантський реформатор, який змінив Генріха Буллінгера на посаді антистаЦюрихської Цюрихської церкви.
Гвальтер народився в сім'ї тесляра, який помер, коли він був ще дитиною. Генріх Буллінгер взяв на себе відповідальність за виховання Гвальтера. Він відвідував школи в Каппелі, Базелі, Страсбурзі, Лозанні та Марбурзі, вивчав математику та поезію на додаток до теології. У Лозанні він вивчив французьку та італійську мови. Ландграф Філіпп Гессенський взяв обдарованого студента з собою на Регенсбурзький колоквіум у 1541 році. Повернувшись до Цюриха, він отримав пасторство в церкві Святого Петра замість Лео Юда. Він одружився з Регулою (1524—1565) донькою Ульдіха Цвінглі.
Він був надихаючим і популярним проповідником. Його проповіді та коментарі до Біблії часто друкували та широко читалися. Будучи зятем Цвінглі, він прагнув зберегти спадщину великого реформатора і залишався вірним своїй теологічній орієнтації. Латинські переклади творів Цвінглі, зроблені Гвальтером, допомогли поширити його думки в романському мовному світі.
Для Генріха Буллінгера він був цінним пастором в управлінні церквою в Цюриху та в допомозі його широко розгалуженої мережі листування. Окрім історичних оповідань, він зробив численні переклади, а також складав латинські вірші та духовні пісні. За бажанням Буллінгера, Гвальтер був обраний у 1575 році його наступником на посаді антіста в Гроссмюнстері. Він обіймав цю нелегку посаду до 1585 року, коли погіршення психічного стану змусило його піти у відставку. Його наступником на посаді глави Цюрихської церкви став його давній колега Людвіг Лаватер.
Він контактував з англійськими кальвіністами через Джона Паркхерста, який перебував у вигнанні в Цюриху в 1550-х роках. Його твори стали одним з факторів впливу на англійську дискусію про одяг 1560-х років, а його проповіді були перекладені Робертом Нортоном з Іпсвіча в 1570-х роках. Його син, Рудольф Гвальтер-молодший (1552-77), також посилив свій вплив в Англії, коли навчався в Оксфорді на початку 1570-х років. Гвальтер регулярно спілкувався з англійськими єпископами. Разом з Цвінглі, Буллінгером, Вольфгангом Мускулусом і Томасом Ерастом Гвальтер був головним прихильником швейцарсько-німецької односферної моделі державно-церковних відносин і мав значний вплив на еволюцію етатистської моделі церковної організації в Англіканській Церкві.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #11854392X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Theaterlexikon der Schweiz / Hrsg.: A. Kotte
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Also Rudolph, Rodolph, Rodolphus; Walther, Gualter, Gualterus, Gualtherus. VIAF ID:89586887 (Person)
- Дж. Вейн Бейкер (1996) «Рудольф Ґвалтер», у Ганса Дж. Гіллербранда, ред., Оксфордська енциклопедія Реформації, том 2, 203.ISBN 0-19-506493-3
- Рудольф Гвальтер. Публікації // Швейцарська національна бібліотека. Каталог «Helveticat»
- Works by Rudolf Gwalther at Post-Reformation Digital Library
- Rudolf Gwalther німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- Kurt Guggisberg. Gwalther, Rudolf. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1966, Band 7, S. 360 f.
- Georg von Wyß. Gwalther, Rudolf // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1879, Band 10, S. 239 f.
|
