Рудольф Рейман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф Рейман
ест. Rudolf Reimann
 Підполковник
Генерал-майор (Естонія Естонія)
Загальна інформація
Народження18 січня 1884(1884-01-18)
м. Тарту, Естонія
Смерть16 вересня 1946(1946-09-16) (62 роки)
м. Таллінн, Естонія
Alma MaterВіленське військове училищеd (1907)
Військова служба
ПриналежністьЕстонія Естонія
Війни / битвиВійна за незалежність Естонії
Нагороди та відзнаки
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Хрест Свободи 1 класу 1 ступеня
Хрест Свободи 1 класу 1 ступеня
Кавалер Військового ордена Лачплесіса
Кавалер Військового ордена Лачплесіса

Рудольф Рейман (ест. Rudolf Reimann, 18 січня 1884, м. Тарту, Естонія — 16 вересня 1946, м. Таллінн, Естонія) — офіцер Естонської армії під час війни за незалежність, начальник інтендантської служби.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Головне командування естонської армії в 1920 році, зліва вгорі: генерал-майор Ернест Пиддер, доктор Артур Лоссманн, генерал-майор Олександр Тиніссон, полковник Карл Партс, полковник Віктор Пускар, полковник Яан Рінк. Зліва внизу: генерал-майор Андрес Ларка, генерал-майор Яан Соотс, головнокомандувач генерал-лейтенант Йохан Лайдонер, адмірал Йоган Пітка та полковник Рудольф Рейман

Загальну освіту здобув у Юр'євському реальному училищі.

На службі в Російській імператорській армії з 11 версеня 1903 року. У 1907 році закінчив по прешому розряду військове училище у Вільнюсі. Служив у 196-му піхотному полку. У 1914 році закінчив Інтендантську академію. У 1916 році виконував обов'язки інтенданта 67-ї піхотної дивізії.

З 28 грудня 1917 інтендант 1-ї естонської дивізії. Під час Війни за незалежність був головою Департаменту постачання військового міністерства. Згодом викладав у Військовій школі та на курсах Генштабу до 1929 року. Член Військової ради з 1929 року. З 24 лютого 1934 року генерал-майор.

Під час Другої світової війни служив у Червоній армії.[1]

Помер природною смертю в Таллінні, похований на кладовищі Нимме Хію.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]