Річкові скати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Річкові скати
Paratrygon aiereba
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Скати (Batoidea)
Ряд: Орлякоподібні (Myliobatiformes)
Родина: Річкові скати (Potamotrygonidae)
Garman, 1877
Посилання
Вікісховище: Potamotrygonidae
Віківиди: Potamotrygonidae
ITIS: 160975
NCBI: 86367
Fossilworks: 354639

Річкові́ ска́ти (Potamotrygonidae) — родина скатів з надродини Dasyatoidea підряду Myliobatoidei ряду Орлякоподібні. Має 3 роди й 15 видів. Інша назва «річкові хвостоколи». З'явились наприкінці крейдяного періоду.

Загальна довжина представників цієї родини коливається від 25 до 100 см. За зовнішніми ознаками схожі на представників роду Хвостоколові, від яких відрізняються будовою опорного скелету черевних плавців. Це монофілетична група риб. Особливістю є менший розмір прямої кишки та низької сечовини, що дає змогу перебувати у прісній воді. Диск скатів має переважно круглу форму, завдовжки вони більші, ніж завширшки. Хвіст батогоподібний з отруйним шипом на кшталт жала. В разі втрати цього шипу новий виростає протягом 6-12 місяців.

Забарвлення цих скатів чорне, коричневе та сіре з численними цяточками або плямочками.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Ніколи не виходять у відкрите море, весь час перебувають у річках.

Це яйцеживородні скати. У них наявне внутрішнє запліднення. Самиці народжують 2—12 дитинчат.

Стосунки з людиною

[ред. | ред. код]

Індіанці сельви на межах Еквадору та Перу застосовують хвостові голки цих скатів як наконечники для стріл.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкають у річках Південної та Центральної Америки, що впадають до Карибського моря та Атлантичного океану. Зустрічаються навіть у верхів'ях річки Путумайо в Кордильєрах.

Роди та види

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]