Шестизябровий скат
Шестизябровий скат | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Hexatrygon bickelli Heemstra & Smith, 1980 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Шестизябровий скат (Hexatrygon bickelli) — єдиний сучасний представник родини скатів Hexatrygonidae надродини Hexatrygonoidea підряду Myliobatoidei ряду Орлякоподібні. На тепер ще не досить добре вивчений. Перший екземпляр виловлено у 1980 році. Його синоніми — Hexatrygon brevirostra, Hexatrygon longirostra, Hexatrygon taiwanensis, Hexatrygon yangi. Представники роду Hexatrygon відомі із середнього еоцену 49-37 млн років тому.
Загальна довжина становить від 103—143 до 170 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Голова та тулуб доволі сплощені. Тулуб та грудні плавці утворюють трикутну форму. Рило дуже сильно видовжене і містить усередині скупчення ампул Лоренцині, оточених студнеподібною тканиною. Воно служить чутливим органом, призначеним для електролокації здобичі. Рот витягнутий. Особливістю цих скатів є наявність 6 зябрових щілин і 6 зябрових дуг. Ця ознака вторинна і не являє собою примітивну рису будови, що збереглася з прадавніх часів. Бризкальця великі, розташовані далеко позаду очей і вкриті зовні шкірним клапаном. Голова та рило сірувате. Забарвлення спини коричнювате, поступово темнішає, ближче до закінчення хвоста майже чорне. Черево має білий колір.
Тримаються на значних глибинах від 350 до 1100 м. Полюбляє піщане або кам'янисте дно, зустрічається біля підводних гірських масивів. Живиться глибоководними донними рибами.
Статева зрілість настає при розмірі у 1,1 м. Це живородний скат. Самиця народжує від 2 до 5 дитинчат 45 см завдовжки.
Мешкають від узбережжя південної Африки до Індонезії, Австралії, Тайваню, Китаю, Японії та Корейського півострова. Деякі особини зустрічалися біля Гавайських островів.