Савченко-Більський Михайло Олександрович
| Савченко-Більський Михайло Олександрович | |
|---|---|
| Народився | 1874 Шаповалівка Борзнянського повіту Чернігівської губернії, тепер Ніжинського району Чернігівської області |
| Помер | ? після 1918 |
| Країна | .svg){kind=small} УНРРосійська імперія |
| Діяльність | педагог, агроном |
| Посада | Генеральний секретар хліборобства |
Миха́йло Олекса́ндрович Са́вченко-Бі́льський (1874, Шаповалівка Борзнянського повіту Чернігівської губернії)— педагог, агроном, Генеральний секретар хліборобства уряду Української Центральної Ради, голова Борзненської повітової народної ради (1918), гласний Чернігівської губернської народної ради (1918).
Народився в сім'ї Олександра Олексійовича Савченка-Більського (1843–?), який походив із старшої гілки старовинного козацького роду Савченків-Більських [1]. Батько був чиновником, мав чин колезького реєстратора і володів маєтком у Шаповалівці Борзнянського повіту. Матір звали Марія Андріївна, в сім’ї було ще четверо дітей: Григорій, Євфімія, Олександр, Анна.
Брат: Савченко-Більський Григорій Олександрович – (нар.1872, Шаповалівка) — лікар, колезький радник, служив земським лікарем у Шаповалівці та Івангороді[2][3][4].
Брат: Савченко-Більський Олександр Олександрович — (нар. 4 серпня 1879, Шаповалівка[5]) — ветеринарний лікар, закінчив Харківський ветеринарний інститут, працював у Харкові, в 1938 р. був репресований і розстріляний [6][7][8].
Родичі Михайла по жіночій лінії походили з священицького роду, під їх впливом він отримав духовну освіту: в 1891 р. закінчив Чернігівське духовне училище [9], а в 1898 р. – Чернігівську духовну семінарію [10].
Від духовної кар’єри відмовився, вступивши до Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва (Пулави, Люблінська губернія). Освіту не завершив, у лютому 1902 р. був виключений із інституту «за участь у студентських безпорядках» [11].
Після повернення в Україну працював у Миргороді, пізніше викладав у реальному училищі м. Проскурів Подільської губернії, звідки був звільнений через конфлікт з директором [11].
В 1906–1907 рр. викладав природознавство в чоловічій гімназії м. Златополя Київської губернії [11] [12]..
В 1910–1911 рр. проживав у Житомирі[11], потім служив на Чернігівщині в Борзнянському повіті на посаді повітового агронома [13], також займав виборну посаду агронома губернського земства[14].
Політикою почав займатися ще під час навчання в інституті. Мав репутацію неблагонадійної особи, його підозрювали в проведенні «протиурядової пропаганди серед населення» (1906 р.). З цієї причини в період проживання в Златополі губернатор не підтримав його призначення на посаду в земську управу. В Житомирі був членом «Просвіти» та належав до Української соціал-демократичної робітничої партії. [11]. Пізніше став членом Української партії соціалістів-революціонерів [11] [13].
Після відставки першого уряду Центральної ради пристав на пропозицію зайняти посаду Генеральний секретар хліборобства у другому уряді В. Винниченка. На посаді перебував з 3 вересня по 20 листопада 1917 року[15].
Генеральний секретаріат по земельних справах Української Центральної Ради під його керівництвом підготував і 24-26 жовтня 1917 р. провів Перший Всеукраїнський агрономічно-економічний з’їзд, який визначив шляхи майбутнього розвитку сільськогосподарської науки та аграрної освіти[11].
Після прийняття Третього Універсалу Центральної Ради подав у відставку з посади, не погоджуючись з оголошеною урядом відмовою від приватної власності на землю [13].
За Української Держави (Гетьманату) Павла Скоропадського (1918 р.) був членом президії Всеукраїнського союзу земств, опозиційного до Гетьманату[13]..
Подальша доля невідома.
- Сост. М.А. Савченко-Бельский. Обзор агрономических мероприятий уездных земств Харьковской губернии за 1911 год, составленный на основании анкетных ответов агрономов : (Докл. 9 Губ. агр. совещ.). — Харків, 1912. — 116 с.(рос. дореф.)
- Савченко-Бельский, Михаил Александрович. Сельскохозяйственные курсы, устраиваемые Черниговским губернским земством для взрослого населения губернии. (1908-1914 гг.). — Чернігів : тип. Губ. земства, 1914. — 116 с.(рос. дореф.)
- ↑ Милорадович Г. А. Родословная книга черниговского дворянства. — СПб, 1901.– С. 79.
- ↑ Календарь Черниговской губернии на 1904 год, с. 62.
- ↑ Календарь Черниговской губернии на 1910 год, с. 72.
- ↑ Календарь Черниговской губернии на 1916 год, с. 91.
- ↑ ДАЧО, Чернігів. Ф. 679, оп. 10, спр. 23, с. 80. – Покровская церковь, с. Шаповаловка Борзенского уезда. О родившихся.
- ↑ Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентська Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП) // Срібна сурма, Торонто, 1972.
- ↑ Кушакова В.В. Сільськогосподарська секція Харківського наукового товариства.
- ↑ Открытый список. Савченко-Бельский Александр Александрович.
- ↑ Черниговские епархиальные известия, № 14, с. 514
- ↑ Черниговские епархиальные известия, № 13, с. 296.
- ↑ а б в г д е ж Глазунов Геннадій Опанасович Михайло Савченко-Більський – міністр землеробства Української Центральної Ради (1917 р.).
- ↑ Календарь Киевской губернии на 1907 год, с. 173.
- ↑ а б в г Осташко Т.С. Савченко-Більський Михайло Олександрович. – Інститут історії України
- ↑ Календарь Черниговской губернии на 1916 год, с. 53.
- ↑ Генеральний секретаріат.
- Осташко Т. С. Савченко-Більський Михайло Олександрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 420. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Міністерство аграрної політики
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |