Самодійські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самодійські мови
Самоїдські мови
Поширені: Північна Євразія
Класифікація: Уральські мови
 Самодійські мови
Групи:
Північно-самодійські мови
Південно-самодійські мови
Кількість носіїв: 35 тис.
ISO 639-2 and 639-5: syd

Географічне поширення самодійських мов у XVII столітті.

Самодійські мови, або Самоїдські — група мов, яка входить до уральської мовної сім'ї і поширена в північноєвразійській тундрі від півострова Канін і ріки Мезень на Заході до півострова Таймир на Сході, а також у Тюменській і Томській областях та Красноярському краї. До живих самодійських (самоїдських) мов належать ненецька, нганасанська, енецька і селькупська. Користуються ними 35 тис. осіб.

Структура мовної групи

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Marcantonio, Angela (2002). The Uralic Language Family: Facts, Myths and Statistics. Publications of the Philological Society, 35. Oxford — Boston: Blackwell.
  • Хелимский Е. А. Самодийские языки // Лингвистический энциклопедический словарь. — М.: СЭ, 1990.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]